
Червень 2025 року. Київ. У Верховній Раді України розглядають питання щодо діяльності однієї з публічних осіб. Парламентський комітет ухвалює рішення про необхідність перевірки через можливі ризики для національної безпеки.
Ця історія не стала однією з головних тем інформаційного простору. Водночас вона порушує значно ширше питання — можливе функціонування в Україні мережі впливу, яку пов'язують із російськими спецслужбами. Одним із ключових фігур у цій історії називають Ірину #Кременовську.
Сьогодні Україна живе в умовах повномасштабної війни. Будь-які спроби розпалювати внутрішні конфлікти, сіяти недовіру між громадянами або дестабілізувати суспільство працюють на користь держави-агресора. Саме тому будь-яка інформація про можливі агентурні мережі потребує особливої уваги.
За даними, оприлюдненими у відкритих джерелах, йдеться не про окремий випадок, а про діяльність цілої мережі. Стверджується, що окремі її учасники могли впливати на державні структури, інформаційний простір та громадську думку.
Особливу увагу автори дослідження приділяють Ірині Кременовській — кандидату юридичних наук, авторці понад 100 наукових праць, експертці з питань деструктивних культів. Виникає закономірне запитання: як людина, яка роками позиціонувала себе як фахівець із захисту національної безпеки та громадська діячка, опинилася у фокусі уваги правоохоронних органів?
Згідно з оприлюдненими матеріалами, виявлено документальні свідчення існування координованої антикультової мережі #РАЦИРС, яка, як стверджується, керувалася з москви. У дослідженні наводяться конкретні прізвища, описуються механізми роботи та повторювані зв'язки між учасниками.
Історія цієї мережі, за наведеними даними, бере початок майже два десятиліття тому.
Перші сліди ведуть до російського форуму Guns.ru, де спочатку обговорювали зброю та полювання. Згодом тематика дедалі більше зміщувалася у бік насильства. До 2008 року на форумі вже публікувалися матеріали про отруєння тварин, фотографії їхніх тіл та інші прояви жорстокості.
Коли адміністрація ресурсу почала побоюватися юридичних наслідків через подібний контент, найрадикальніших користувачів було заблоковано. Проте це не зупинило їх.
У 2008–2009 роках вони створили окремий ресурс Dangerous Dog, а вже навесні 2010 року стрільці та догхантери об'єдналися на новій платформі Vredi.com. Сервери розміщувалися спочатку в росії, пізніше — у Нідерландах, однак діяльність, як стверджується у матеріалах розслідування, охоплювала практично весь пострадянський простір.
Одним із найбільш показових епізодів є допис користувача під ніком Демонос, який, за інформацією авторів розслідування, стріляв у котів із вікон власної лікарні.
Особливу увагу привертає його висловлювання:
«Що ми робимо? Вбиваємо. Ми втамовуємо свою жагу до вбивства, прикриваючись захистом природи, близьких і бла-бла-бла. Не варто бути лицемірним з цього приводу.»
Саме ця цитата, на думку авторів дослідження, демонструє справжню мотивацію частини учасників спільноти.
Далі, як стверджується у матеріалах, на закритому форумі з'являється новий користувач. Зазначається, що IP-адреса його реєстрації належала пулу Національної академії наук України, а цей обліковий запис пов'язують з Іриною #Кременовською.
За наведеними даними, форум налічував близько 10 тисяч зареєстрованих користувачів і мав дворівневу структуру.
Публічна частина створювала образ догхантерів як людей, які нібито займаються захистом суспільства. Закритий сегмент, як стверджують автори розслідування, був призначений для вузького кола учасників. Саме там, за їхніми даними, концентрувалися особи із проявами крайньої жорстокості та садизму.
Однією з умов отримання доступу до закритої частини, як зазначається у дослідженні, було надання фотографії власноруч убитої тварини як підтвердження участі.
Джерело:
«Як українські живодери стали агентами ФСБ: Кременовська і Святогор | НЕ СВОЇ | Епізод 1»
https://www.youtube.com/watch?v=Ky2pOJMOOVo&t=138s
Усі твердження, наведені в цьому матеріалі, ґрунтуються на відкритих джерелах, оприлюднених документах та публікаціях.
В умовах триваючої гібридної агресії Російської Федерації будь-які факти, що можуть свідчити про діяльність мереж впливу або можливі загрози національній безпеці України, потребують всебічної та неупередженої перевірки компетентними правоохоронними органами.