Вивчаються біографічні та історичні дані та факти гуру раційської мережі #РАЦИРС Дворкіна та його учениці та послідовниці, адептки Ірини Кременовської. #Дворкін пішов вчитися до православної богословської Святоволодимирівської семінарії в Нью-Йорку.
Наставники Дворкіна загадкого помирали від раку. Профайлер ФБР Джеймс Ресслер у книзі “Маніак проти Бога” досліджує цей факт.
Кілька здорових, активних, повних амбіцій людей раптово помирають від раку. В одному вузькому колі. У 80-ті — без епідемії. Це духовні наставники Дворкіна. Причому один за одним. Профайлер ФБР припускає: він міг використовувати препарати для викликання онкології. Сам #Дворкін хвалився знаннями фармакології та отрут. За рік до смерті Шмемана купував в Німеччині борну кислоту — сильний яд без запаху та смаку. І через 30 років детально це описує в автобіографії. Нормальна людина не пам'ятає таких деталей, а маніяк — пам'ятає й навіть розповідає це, щоб показати свою значимість.
А його учениця #Кременовська називала «симфонією» стогони вмираючих собак. Труїла сотні. Координувала російську диверсійну мережу в Україні догхантерів.
Один смакував агонію вчителів. Друга — агонію тварин. Обидва залишають докази.
Продовження
Після смерті Шмемана посаду ректора семінарії займає Меендорф. Він також стає духовним наставником Дворкіна. Всі ці обставини зі смерттю Шмемона пішли Дворкіну на руку. Так як Мейндорф дуже приглянувся Дворкіну ще з першого знайомства і до свого нового наставника #Дворкін втерся в довіру, стосувався у нього дома, спілкувався з його родиною. Мейондорф допомагав Дворкіну в його науковій діяльності і кар'єрному розвитку. Завдяки його підтримці Дворкін стає навіть доктором наук. Коли Дворкін повертається в маскву після 14 років еміграції в США, то завдяки зв'язкам Меендорфа отримує роботу в відділі релігійної освіти. Як тільки Маєндорф перестав бути йому корисним, після відставки з посади ректора і виявляє бажання працювати на
благо відродження православної церкви в расії і опачки, як тільки Маєндорф відвідує маскву, то одразу хворіє раком. І більше Дворкін живим не бачив. Що, Дворкін? Меіндорф позарився на твою територію, і ти вирішив його прибрати.
Більш детально у відео: ЩО ВІДОМО ПРО ЦЬОГО ПРОФЕСОРА? Олександр Дворкін: що стоїть за його діяльністю https://www.youtube.com/watch?v=gYPv6uBU5yM
В расії безпосереднім керівником Дворкіна стає Глеб Коледа. Це також ректор, вчений, священник, дуже поважна людина. І зазначу, що Дворкін потрапив до Коледи завдяки рекомендації Мейндорфа. За словами Дворкіна, власне під керівництвом Коледі він розгортає основний свій напрямок діяльності вже на пострадянському просторі - протидія “тоталітарним сектам”. І саме в цей час його керівник Глеб Коледа теж хворіє раком і помирає. І що ви думаєте, що це співпадіння? Та ні. Дворкін пішов по тому самому сценарію: тут третій раз онкологія. Здається, що Коледа швидко б вичислив, що за фасадом боротьби з сектами стоїть справжній терор і рекет. А це не по-християнськи. І він би не дозволив цій мразі творити таке
До речі, кожен з наставників Дворкіна перед діагностуванням онкології скаржився на болі в животі та на стан типу отруєння. Найбільше всього насторожує, що всі його духовні наставники померли при дивних обставинах. Про це теж пише профайлер. Тобто кожен з них був активний, ні на що не скаржився. І тут раптом в період своєї активної діяльності повні амбіцій і планів помирають від онкології. Дивіться, 80-ті та 90-ті роки ще не було такої епідемії цієї хвороби. Чому нікого не здивувало, що в такому вузькому колі стільки людей померло від онкології? Профайлер наводить гіпотезу, що Дворкін може використовувати медичні препарати для викликання онкологічних захворювань. На початку і мені здалося, що маловерогідним, але ж сам Дворкін неодноразово хвалився своїми знаннями в сфері фармакології та хімії. про свою обізнаність в отрутах і деталі його автобіографії підтверджують, що це все має місце бути. Злочинець не вбиває жертву одразу, а створює умови, через які вона повільно загибається від хвороби. До того ж за рік до смерті Шмемана Дворкін описує свій візит в Німеччину. Згадує, як купляв там борну кислоту. А це сильний яд без запаху та смаку. І цікаво, що спочатку йому в аптеці її не продали, але в другій аптеці вже спиздів, що вона йому потрібна від тарганів і покупка вдалася. Знаєте, що мене в цьому дивує? Не те, що він десь там щось купляє, це нормально, це життя. Але, наприклад, я не пам'ятаю, що я останній раз купляв в аптеці. А це падло пам'ятає, що він купляв борну кислоту 30 років тому. Скажіть, чи нормальна адекватна людина буде через 30 років писати це в своїй автобіографії і так детально описувати нюанси? Ні, тільки маньяки планують свої злочини і чітко їх описують, залишаючи таким чином маркери.
Україна: Кейс #Кременовська , #Святогор
Взагалі тема отруєння наштовхує на певні думки. Одразу проводиться параллель, як #Кременовська і #Святогор , сумнозвісні сектоборці (тобто борці із “сектами та тоталітарними сектами”, я к й Дворкін) в Україні, мають таке собі хобі, як отруєння собак.
На скрині Ірина Кремновська та Олексій Святогор - засновники ЦЕПД
Звідки вони взяли цей досвід? Чи не від Дворкіна? Якщо подивитись на діяльність цієї парочки, вони не просто повторюють тези Дворкіна, вони копіюють його патологію. Почавши з #дохантерства - масового вбивства собак отрутами медичного походження, вони насолоджувалися їх предсмертними стоганами та хрипами, називаючи це симфонією. І необхідно врахувати те, що дохантерство бере своє коріння з рації. Вбивство собак і насолода від агонії смерті тварин - це школа будь-якого серійного вбивці. Психіатрія давно довела: "Перехід від тварин до людей лише питання часу для маньяка.
Кременовська - агентка Дворкіна в Україні
Десятки сюжетів у новинах, як у 2010 та 2017 роках, Кременовська (Кременовська - агентка Дворкіна в Україні) власноруч труїла сотні безпритульних собак і викладала в мережу пости про те, яке це їй приносить задоволення.
Вона координувала цілу російську диверсійну мережу догхантерів в Україні, намагалася легалізувати збройне крило вбивць собак під прикриттям журналістського посвідчення. У своїх блогах вона сама описувала, як насолоджується тривалими стоганами тварин, що вмирають від її рук, називаючи це симфонією. Коли людина не лише жорстока, а ще й смакує свої дії, публічно описує задоволення від чужих страждань, це вже не просто жорстокість, це сигнал про глибоке пошкодження психіки, відсутність емпатії, збій внутрішніх моральних гальм. Це антисоціальний патерн, близький до садистичної тенденції, яка в подальшому часто починає застосовуватися вже не стосовно тварин, а стосовно людей. А поєднання емоційної холодності, демонстративності та повної відсутності каяття, це вже свідчить про психопатичні риси особистості.
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів
