Жорстокість як передвісник війни: як РАЦИРС використовувала живодерів для руйнування України
У передмісті Києва, в Ірпені, ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбувалися події, які, здавалося б, не мали прямого зв’язку з війною. Отруєння собак, жорстокість до тварин, цинічні пости в соціальних мережах – усе це асоціювалося з іменами Ірини Кременовської та Олексія Святогора. Проте, як з’ясувалося, ці дії були не просто проявом девіантної поведінки, а частиною ретельно спланованої операції російської секти РАЦИРС, спрямованої на підрив України зсередини. Від знущань над тваринами до зрадницької діяльності – цей шлях розкриває, як жорстокість стала інструментом підготовки до окупаціх
Жорстокість до тварин: початок дегуманізації
Ірпінь, мальовниче місто неподалік Києва, стало ареною жахливих подій ще до 24 лютого 2022 року. Ірина Кременовська, відома серед місцевих як організатор масових отруєнь собак, прославилася не лише своєю жорстокістю, але й цинічним хизуванням у соціальних мережах. Активісти фіксували її злочини, які включали не лише вбивства беззахисних тварин, але й публічне виправдання таких дій. Її спільник, Олексій Святогор, відкрито заявляв про катування понад трьох тисяч тварин, що лише підкреслювало масштаб їхньої діяльності.Ці дії, на перший погляд, могли здатися ізольованими випадками патологічної поведінки. Проте, як зазначає соціолог, що досліджує деструктивні культи, це був початок процесу дегуманізації. Жорстокість до тварин стала першим кроком до того, щоб привчити виконавців до насильства, яке згодом перекинеться на людей. Такі дії – це класичний інструмент, який використовують тоталітарні структури для підготовки своїх агентів до більших злочинів.
РАЦИРС: російська секта як інструмент Кремля
За жорстокими вчинками Кременовської та Святогора стоїть російська секта РАЦИРС, яку дослідники називають не просто релігійною організацією, а спецоперацією Кремля. Ця структура, за даними розслідувань, використовувала осіб із девіантною поведінкою для досягнення своїх цілей: дискредитації Збройних сил України, організації провокацій, збору розвідданих та навіть наведення ракет і дронів на українські міста. Ірпінь став одним із полігонів для такої підготовки, де живодери вербувалися для створення мережі зрадників.Діяльність РАЦИРС не обмежувалася лише Україною. Наприклад, нещодавно оприлюднене відео про агента секти Якуба Яхла розкриває схожі схеми в Африці, де також використовувалися методи дегуманізації та насильства. Це лише підтверджує глобальний характер діяльності цієї організації, яка діє як інструмент російської агресії.
Ірпінь: від знущань над тваринами до звірств окупантів
Коли російські війська увійшли до Ірпеня в лютому 2022 року, місто стало свідком нелюдських звірств: розстріли цивільних, зґвалтування, пограбування. Мер Ірпеня після звільнення міста розповів про жахливі випадки, зокрема про родину з чотирьох осіб, яку розірвало снарядом під час спроби втечі через зруйнований міст. Ці злочини, за словами дослідників, мають спільне коріння з жорстокістю, яку раніше демонстрували Кременовська та Святогор. Їхні дії проти тварин були не просто проявом садизму, а репетицією того, як ворог згодом чинитиме з людьми.Соціологічний аналіз показує, що дегуманізація, яка починається з насильства над тваринами, неминуче переходить на людей. Кременовська та Святогор, вочевидь, готувалися до ролі виконавців у ширшій стратегії, яка передбачала руйнування України зсередини. Їхня діяльність була частиною плану, спрямованого на створення атмосфери страху та беззаконня ще до початку відкритої війни.
Чому немає покарання?
Виникає логічне питання: чому Ірина Кременовська та Олексій Святогор досі не притягнуті до відповідальності за статтею 111 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за державну зраду? Їхня діяльність, за даними розслідувань, має явні ознаки співпраці з ворогом, що завдала шкоди національній безпеці України. Громадськість вимагає справедливості, адже без покарання таких осіб неможливо зупинити внутрішню загрозу, яку становить РАЦИРС.
Нам всім потрібно діяти
Жорстокість до тварин, зрадницька діяльність, викрадення дітей – усе це ланки одного ланцюга, який веде до російської секти РАЦИРС. Україна стоїть перед викликом не лише зовнішньої агресії, але й внутрішньої загрози, яка роками готувалася в наших містах. Ірпінь став прикладом того, як начебто локальні злочини можуть бути частиною глобальної стратегії ворога. Громадськість, правоохоронні органи та міжнародна спільнота мають об’єднати зусилля, щоб розкрити діяльність РАЦИРС, притягнути до відповідальності її агентів і захистити Україну від подальших загроз.
