Автор: Андерс Пак Нільсен
Оригінальне відео було опубліковане 27 січня 2024 року
Останнім часом з'явилося кілька серйозних попереджень про можливість війни між НАТО і росією протягом наступних п'яти років. І вони надходять з досить поважних джерел, таких як міністри оборони та генерали [сил] НАТО. Тому я подумав, що було б цікаво зробити відео про це і обговорити, про що вони говорять, тому що це викликало багато дискусій.
Багато людей сказали, що це показує, чому європейським країнам потрібно прискорити процес інвестування в збройні сили і оборонне виробництво, і що це показує, чому важливо надсилати більше допомоги Україні. Але інші кажуть, що це панікерство, і що немає жодних підстав вважати, що росія насправді нападе на НАТО. Тож що ми повинні з цим робити? Насправді я вважаю, що ситуація є більш небезпечною, ніж вважає більшість людей. Тому я належу до першої групи людей, тих, хто вважає, що війна - це реальна можливість, до якої треба ставитися серйозно. Але я також думаю, що існує дуже велике нерозуміння того, як ця війна буде виглядати. І це одна з причин, чому люди називаютьце панікерством і чому вони відкидають таку можливість. Тож давайте поговоримо про це.
Думка про те, що росія може напасти на НАТО, здасться сюрреалістичною для більшості людей, яких ви зустрінете на вулиці [будь-якої] західної столиці. Зрештою, якщо ви подивитеся на чисельність збройних сил НАТО і чисельність російської армії, здається малоймовірним, що росія захопить всю територію НАТО. Тому що вони були б абсолютно знищені у вирішальній битві один на один. А зараз росія має багато проблем, воюючи з українською армією, тож як вони можуть думати, що зможуть виграти війну проти всього НАТО? Але я думаю, що це уявлення про те, як виглядатиме війна, ґрунтується на двох важливих непорозуміннях. Перше полягає в тому, що коли ця війна станеться, то НАТО виглядатиме так само, як і сьогодні. Це означає, що в цій потенційній війні між росією і НАТО росія буде протистояти об'єднаним військовим силам усіх членів НАТО, включно зі Сполученими Штатами. Інша помилка полягає в тому, що це буде війна за територію. І це насправді класичне непорозуміння. Люди схильні дуже швидко думати про війни з точки зору території, яка переходить з рук в руки, навіть коли насправді йдеться про щось інше. І вони уявляють, що ця війна між росією і НАТО буде війною за територію, де росія намагатиметься завоювати якусь країну, анексувати її і повернути до складу Російської імперії. Але я думаю, що обидва ці припущення помилкові.
І щоб пояснити, чому це так, я хочу почати з кількох зауважень про те, як росія розуміє міжнародну політику і як вона бачить свою роль у світі. Потрібно розуміти, що російський ідеал того, як має працювати міжнародна система, полягає в тому, що існує система двосторонніх відносин. Тобто це система, в якій різні країни ведуть переговори і взаємодіють одна з одною безпосередньо, і у нас немає міжнародних організацій і різних видів регулювання, які втручаються в ці прямі відносини. І це насправді ідеал, який вони поділяють з Дональдом Трампом. У нього було багато таких самих ідей про те, що Сполученим Штатам було б краще вийти з міжнародних організацій. Але причина, чому росія воліє мати двосторонні відносини з іншими країнами, полягає, звичайно, в тому, що це дозволить росії вести переговори з позиції сили. Тому що якщо росія виступає проти Європейського Союзу або проти НАТО, то вони - маленькі. Але якщо вона може мати справу з усіма окремими країнами один на один, то вона набагато сильніша. Тому міжнародні організації створюють умови, за яких великі держави не можуть так легко застосовувати силу по відношенню до малих країн - а малі країни отримують більше впливу, тому що міжнародна система регулюється різними правилами, міжнародними регуляторними органами, організаціями тощо. Тому росія знає, що вона не зможе виграти війну проти НАТО, якщо НАТО стоятиме плі-о-пліч. І тому, коли ми говоримо про ризик війни між росією і НАТО, то, очевидно, планом росії не є вести війну проти всього блоку НАТО. Тому що навіть сліпий бачить, що росія програє цю війну. Але абсолютно точно метою росії є підірвати НАТО до такої міри, що західний альянс може розпастися, тому що це створить міжнародну систему, де вони зможуть мати справу з усіма європейськими країнами на двосторонній основі. І це те, що ми повинні мати на увазі, коли говоримо про ризик війни між Росією і НАТО. Найважливіша мета росії - не захопити територію, а спричинити розпад НАТО. Тому що якщо вони зможуть піддати сумніву статтю 5 [Статуту НАТО], а великі країни не захочуть вступати у війну, тоді НАТО практично мертве. І тоді росія завжди може забрати територію пізніше. Або вона зможе використати свою позицію сили, щоб домінувати над Східною Європою.
Отже, війна, про яку ми говоримо, не буде стосуватися захоплення території. Вона буде спрямована на те, щоб піддати сумніву статтю 5. І не безпідставно вважати, що, можливо, Сполучені Штати насправді не будуть воювати за європейські країни НАТО. Коли ми дивимося на нинішній політичний глухий кут у Конгресі США щодо фінансування України, то я думаю, що логічним наступним питанням є те, чому ми думаємо, що Сполучені Штати будуть підтримувати європейських союзників, якщо в Європі буде війна? І якщо я думаю про те, що, можливо, Сполучені Штати не виконають своїх зобов'язань перед НАТО, то, звичайно, Владімір Путін думає про те ж саме, про те, що, можливо, тут є можливість для росії. І тому війна не є немислимою. Тому що насправді росія не планує воювати проти НАТО. План полягав би в тому, щоб переконати НАТО не воювати. І не виключено, що їм вдасться це зробити, здійснивши якусь агресію проти НАТО, яка повинна активувати статтю 5, але де просто виявиться, що велика група країн НАТО не бажає прийти на допомогу іншій країні. І це основна річ, яку потрібно розуміти про альянс. Стаття 5 НАТО - це не просто гарантія того, що інші країни прийдуть і допоможуть вам, якщо ваша країна в біді. Це також означає, що ви повинні прийти і допомогти іншим. І якщо країни не готові виконувати ці зобов'язання, то НАТО розпадеться. І що особливо важливо, якщо Сполучені Штати не захочуть цього робити, то на практиці це означатиме кінець НАТО.
Отже, ми не говоримо про велику війну, в якій росія нападе на весь альянс НАТО з усіма своїми силами. Ми говоримо про якусь агресію, де, з російської точки зору, йдеться про ретельне управління ескалацією. Тобто, ви будете тиснути настільки сильно, що агресія буде очевидною і що стаття 5 має бути застосована - але не настільки сильно, що це дійсно станеться, і де ви скоріше матимете групу країн, які скажуть: «Це не варте того, щоб воювати через це. Чому наші солдати повинні вмирати за це? Якщо ми атакуємо, буде тільки гірше. Це може спричинити ескалацію», і таке інше. Отже, завдання полягає в тому, щоб керувати ескалацією таким чином, щоб країни НАТО, які безпосередньо не втягнуті у конфлікт, могли сказати: «Ні, ми насправді не хочемо воювати в цій війні». А це означає, що ви маєте сформулювати агресію таким чином, щоб саме НАТО вирішувало, чи варто це ескалації, чи ні. А країни можуть відчути, що у них дійсно є вибір. Вони можуть сказати «давайте дамо шанс миру» і вирішити не вступати у війну.
Щоб навести приклад того, як це може виглядати - часто ведуться дискусії про росію, що вона може напасти на країни Балтії, наприклад, або напасти на Польщу чи щось подібне. Але я думаю, що цей сценарій, можливо, занадто агресивний. Це дуже складний сценарій, в якому буде важко контролювати ескалацію, тому що відбувається дуже багато речей. І є багато країн, які майже автоматично будуть втягнуті у цю війну. Тому я думаю, що більш вірогідним сценарієм є, можливо, якась агресія в більш віддаленому регіоні. Там, де буде менше залучених країн, і де іншим країнам НАТО буде легше залишитися осторонь конфлікту. Тому, коли я дивлюся на карту, я думаю, що найбільш вірогідним місцем для нападу росії на НАТО є щось на кшталт Північної Фінляндії. Росія може заявити, наприклад, що вона хоче створити зону безпеки або щось подібне. І ця зона дуже віддалена. І спочатку в цей конфлікт будуть залучені лише дві країни: росія та Фінляндія. Тому я думаю, що це ідеальне місце для росії, щоб перевірити рішучість НАТО та побачити, чи готові інші країни НАТО воювати за невелику частину Лапландії. І якщо виявиться, що інші країни НАТО дійсно готові це зробити, а Сполучені Штати не готові ризикувати розв'язанням Третьої світової війни через якусь віддалену частину Лапландії, то це також територія, де контролювати ескалацію буде легше, ніж у густонаселеному регіоні, наприклад, в одній з балтійських країн. І я думаю, що росія майже напевно знайде якийсь обхідний шлях у цій ситуації. Тому я думаю, що щось подібне цьому ми повинні мати на увазі, коли говоримо про ризик війни між Росією і НАТО протягом наступних п'яти років. Це не буде війна, в якій росія воюватиме з усіма збройними силами всього Альянсу, а скоріше це буде свого роду виклик статті 5, і вони побачать, чи зможуть вони розвалити НАТО. І, звичайно, це також означає, що коли ми говоримо про необхідність для західних країн готуватися до такої війни, то західні країни повинні бути готові воювати. І вони повинні бути готові воювати, навіть якщо не існує реальної загрози їхній власній країні або їхньому власному населенню. Тому що якщо вони цього не зроблять, і виявиться, що стаття 5 була просто пустим звуком, і на практиці НАТО мертве. А після смерті НАТО ми матимемо нову геополітичну реальність в Європі, де росія матиме сильну позицію, і де вона зможе мати справу з усіма іншими європейськими країнами на двосторонній основі. Тому не є нереалістичним говорити про можливу війну між росією і НАТО протягом наступних п'яти років. Тому що росія може це зробити без величезного ризику, а західні країни повинні продемонструвати, що вони стоять пліч-о-пліч і що вони готові воювати одна за одну.
