Москва влаштовує зіткнення з ЄС і США, оскільки в звіті ООН викладаються позиції країн напередодні кліматичного саміту COP28
Росія попередила, що виступатиме проти глобальної угоди щодо скорочення використання викопного палива, оскільки напруженість із західними державами після вторгнення Москви в Україну загрожує зірвати цьогорічний кліматичний саміт ООН. Держави-члени США та ЄС входять до великої групи країн, які закликають розробити графік поступового припинення використання викопного палива, де викиди не вловлюються та не накопичуються, напередодні кліматичного саміту COP28, який розпочнеться наприкінці листопада в Дубаї. Однак у поданні до кліматичного органу ООН Росія заявила: «Ми виступаємо проти будь-яких положень або результатів, які якимось чином дискримінують або закликають до поступової відмови від будь-якого конкретного джерела енергії або типу викопного палива».
Позиція Москви різко контрастує з позицією США, які стверджують, що необхідно швидко скоротити нестримні викиди від викопного палива, щоб досягти чистої нульової енергетичної системи до середини століття.
За даними Управління енергетичної інформації США, Росія залишається третім за величиною виробником нафти, незважаючи на обмеження її видобутку після вторгнення в Україну. Його безкомпромісна позиція підкреслює, як опір деяких провідних виробників нафти, газу та вугілля може підірвати новий кліматичний пакт.
Понад 180 країн та інших глобальних організацій викладають свої погляди, коли вони готуються до важких переговорів напередодні COP28, з поданнями, зібраними ООН у «плановому» звіті, опублікованому в середу .
Так званий аналіз підсумків, який буде узгоджено на COP28, розглядатиме дії, вжиті країнами після Паризької угоди 2015 року, і те, що ще потрібно зробити для боротьби з глобальним потеплінням.
Понад 80 країн підтримали пропозицію на COP27 в Єгипті минулого року поступово відмовитися від викопного палива, яке є найбільшим джерелом зміни клімату, на яке припадає близько трьох чвертей викидів парникових газів.
Згідно з Паризькою угодою країни погодилися обмежити підвищення глобальної температури значно нижче 2C, а в ідеалі – на 1,5C вище доіндустріального рівня.
Щоб досягти цього, вчені з Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН кажуть, що до 2030 року викиди парникових газів мають скоротитися на 43 відсотки порівняно з 2019 роком.
Доповідь ООН також виявила зародження зіткнення між багатими країнами та країнами, що розвиваються. Багато розвинутих країн, де викиди парникових газів досягли піку десятиліття тому, поставили собі за мету досягти нульового чистого викиду до 2050 року. Це той самий термін, що й у багатьох країнах, що розвиваються, де фінансування для фінансування переходу на «зелений» доступ важче.
Саймон Штілл, глава ООН з питань клімату, сказав, що між країнами існують «розбіжності» щодо того, «хто має нести більший тягар з точки зору дій» щодо обмеження потепління. Але Штілл сказав, що зі звіту чітко видно, що світ «збівся з шляху досягнення цілей Паризької угоди».
У звіті говориться, що деякі країни хотіли, щоб підведення підсумків COP28 визнало, що зобов’язання багатих країн «дуже бракувало амбіцій». Деякі країни вже відступають від цих цілей. Минулого місяця прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак оголосив про низку змін щодо нульових чистих цілей країни . У ньому також описано дії, які країни можуть вжити, щоб повернути світ на правильний шлях, включаючи потроєння потужностей відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та скорочення викидів, пов’язаних із транспортом, а також збільшення фінансування країн, що розвиваються.
Минулого місяця ООН оголосила, що світ повинен вжити термінових заходів , щоб запобігти підвищенню температури до 2,6C до 2100 року.
Ден Йоргенсен, міністр глобальної кліматичної політики Данії, який є одним із двох політиків, які ведуть дискусії з іншими країнами щодо підведення підсумків, сказав, що країни повинні будуть досягти «широкого компромісу» з низки тем на COP28, включаючи те, як пом’якшити наслідки зміну клімату, як адаптувати економіку до впливу глобального потепління та як профінансувати зелений перехід.
«Існує імпульс, що це буде найважливіший COP після Парижа», – сказав він. «Тут ми не тільки підбиваємо підсумки, дивимося один одному в очі і кажемо: «Добре, де ми і де розрив між дією та амбіціями?». Крім того, нам потрібно дивитися вперед. Що нам робити зараз, щоб закрити ці прогалини? »
Джерело The Financial Times
