15 січня 2001 року двоє американських підприємців — Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер — запустили онлайн-енциклопедію, яку назвали Вікіпедією (Wikipedia). Попри початкову критику за неточності, вона стала одним із найуспішніших проєктів в історії інтернету.
Сьогодні це 15-й за популярністю сайт у світі, який працює понад 300 мовами та підтримується редакторами-волонтерами. Станом на початок 2026 року Вікіпедія налічує понад 65 мільйонів статей та близько 250,000 активних волонтерів.
Від експерименту до основи інтернет-знань
Найраніша відома пропозиція створити онлайн-енциклопедію була висловлена Ріком Гейтсом у 1993 році, але концепція вільної онлайнової енциклопедії (відмінної від просто відкритого коду чи freemium) була запропонована Річардом Столменом у грудні 2000 року.
Концепція Столмена передбачала відсутність центральної організації, яка контролює редагування. Цим “мультиплеєром” проєкт дуже відрізнявся від сучасних цифрових енциклопедій, таких як Microsoft Encarta, Британська енциклопедія чи навіть “Нупедія” (Bomis), яка була прямим попередником Вікіпедії.
У 2001 році ліцензія “Нупедії” була змінена на GFDL, і Вейлз та Сенгер запустили Вікіпедію, використавши концепцію та технологію вікі, яку винайшов у 1995 році Ворд Каннінгем. Первинно Вікіпедія мала бути додатком “Нупедії” (онлайнового енциклопедичного проекту, який редагували тільки експерти), забезпечуючи додаткові заготовки та ідеї для проєкту.
На практиці Вікіпедія швидко обійшла “Нупедію”, ставши глобальним проєктом на багатьох мовах. До травня 2001 року утворилися розділи Вікіпедії французькою, німецькою, каталонською, шведською та італійською мовами, надихнувши на створення цілої низки інших онлайнових проєктів такого типу. Назва була запропонована Ларрі Сенгером і утворена із слова “вікі” (з гавайської означає “швидкий”).
Уже в 2003 році англомовний розділ налічував 100 тисяч статей. До кінця 2004 року існувало понад 100 мовних розділів, які разом нараховували більше одного мільйона статей. У 2005 році вперше відбулася Вікіманія (Wikimania) — щорічна міжнародна конференція вікіспільноти.
Премія “Вікіпедист року” та визнання внеску
З 2011 року Джиммі Вейлз присуджує щорічну премію “Вікіпедист року”. Переможець оголошується на Вікіманії. У 2014 році ним посмертно став Ігор Костенко, дописувач україномовного розділу, який загинув під час протистояння на Майдані, один із “Небесної сотні”.
25 серпня 2008 року астрономи з Андрушівської обсерваторії відкрили астероїд, який мав тимчасову назву 2008 QH24. За пропозицією одного з адміністраторів україномовної Вікіпедії, небесне тіло назвали на честь вільної енциклопедії. 27 січня 2013 року астероїд дістав офіційну назву Вікіпедія.
22 жовтня 2014 року в місті Слубіце, Польща, було відкрито пам’ятник на честь творців Вікіпедії. Автором став вірменський скульптор Міхран Акопян.
Еволюція правил: від повної відкритості до захищених статей
Попри ідеалістичну концепцію, де будь-хто може натиснути на кнопку “Редагувати”, Вікіпедія поступово вдосконалювала свої правила. Жорстока редакторська війна навколо статті про президента Буша, коли рядки про контроверсійні моменти, такі як війна в Іраку, друкували і видаляли знову і знову, була одним із факторів, що вплинули на зміну правил.
Деякі статті “захистили”, тобто запровадили обмеження на редагування, особливо від нових або анонімних користувачів. Джиммі Вейлз згадує, що один адміністратор-ідеаліст був настільки незадоволений цим, що вирішив сам опікуватися сторінкою Буша. Після восьми годин роботи з вандалізмом він сказав: “Я закриваю її, так краще”.
Сьогодні найбільш редагованою сторінкою є не стаття про політика, а список професійних реслерів WWE, який за ці роки зазнав понад 53 тисячі правок. Це пов’язано не стільки з суперечками між редакторами, скільки з ентузіазмом фанатів, які реєструють кожного борця, його менеджерів та всіх інших людей, пов’язаних з WWE.
COVID-19: випробування для системи верифікації
5 січня 2020 року редактор Вікіпедії, який вказав свою країну як Китай, а поточне місце розташування — як Кембридж, створив сторінку з назвою “Спалах пневмонії в Китаї в 2019-2020 роках”. Назва змінилася, коли вірус назвали COVID-19.
Протягом пандемії сотні редакторів зробили свій внесок у те, що зараз становить невеличку книгу про всі аспекти пандемії. Попри те, що інтернет наповнений дезінформацією про вірус, політика Вікіпедії з використання авторитетних джерел медичної інформації підтримала її якість.
“Стандарт — це ‘дослідження досліджень’ — окремі статті зазвичай не приймаються”, — пояснює Девід Джерард, редактор-доброволець з перших днів існування Вікіпедії. Wiki Project Medicine — спільнота лікарів і вчених, яка сформувалася на зорі існування енциклопедії — допомогла зберегти точність сторінки COVID-19.
Новий виклик: штучний інтелект та дезінформація
У 2020-х роках Вікіпедія зіткнулася з новим викликом — масовим поширенням контенту, згенерованого штучним інтелектом. З появою ChatGPT наприкінці 2022 року зросла кількість спроб використати великі мовні моделі для створення статей.
У 2023 році спільнота Вікіпедії створила WikiProject AI Cleanup для боротьби з низькоякісним ШІ-контентом. Дослідження виявило, що ШІ часто генерує правдоподібно подану дезінформацію, включаючи фальшиві посилання, створює прозу, яка не відповідає енциклопедичному тону, та відтворює упередження.
Дослідження Прінстонського університету в жовтні 2024 року показало, що близько 5% з 3000 нових статей (створених у серпні 2024 року) в англомовній Вікіпедії містили значний ШІ-контент. Було виявлено детальні 2000-слівні статті про об’єкти, яких ніколи не існувало, включаючи османську фортецю, яка виявилася повністю вигаданою.
У серпні 2025 року Вікіпедія прийняла політику, яка дозволяє редакторам номінувати підозрілі ШІ-створені статті для швидкого видалення. Співзасновник Джиммі Вейлз у листопаді 2023 року заявив, що ШІ не є надійним джерелом і він не збирається використовувати ChatGPT для написання статей Вікіпедії.
Роль Вікіпедії в епоху ШІ
Парадоксально, але Вікіпедія стала базою для навчання тих самих систем штучного інтелекту, які тепер створюють для неї проблеми. Завдяки своїй широті інформації, стандартам курації та гнучкому ліцензуванню, Вікіпедія є стандартним джерелом тренувальних даних для великих мовних моделей.
У 2025 році люди провели приблизно 2,4 мільярди годин, читаючи англомовну Вікіпедію. Сайт живить пошукові системи, голосових асистентів та генеративні ШІ-інструменти, ставши справжнім хребтом знань в інтернеті. Це робить боротьбу з ШІ-дезінформацією ще більш важливою для збереження якості ресурсу.
Українська Вікіпедія: зростання попри виклики
Станом на листопад 2025 року українська Вікіпедія налічує 1,396,015 статей, посідаючи 14-те місце серед усіх мовних версій. Це значне досягнення, враховуючи складні умови, в яких працює спільнота редакторів.
За даними 2022 року, українська Вікіпедія була другою за популярністю серед користувачів в Україні з 90 мільйонами переглядів на місяць, поступаючись російській Вікіпедії зі 100 мільйонами переглядів. Проте існує довгострокова тенденція зростання популярності україномовної версії.
У січні 2016 року співвідношення використання російської до української Вікіпедії становило 4,6 рази, зменшившись до 2,6 рази в січні 2019 року, 2,4 рази в січні 2020 року та 2 рази в січні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року різниця між двома мовними версіями ще більше скоротилася, досягнувши у жовтні 2022 року мінімального розриву в 10 мільйонів переглядів — найнижчого показника за всю історію.
Цікавою особливістю української Вікіпедії є те, що тема гірництва висвітлена в ній детальніше, ніж в усіх інших Вікіпедіях, завдяки значному внеску Володимира Білецького, професора Донецького національного технічного університету.
15 січня 2026 року Вікіпедія відзначає своє 25-річчя. Святкування триватиме протягом усього 2026 року під глобальною кампанією, зосередженою на темі “Знання — це людяність” (Knowledge is Human).
Головна комунікаційна кампанія розпочалася в січні 2026 року, а особистий захід руху відбудеться на Wikimania 2026 у Парижі. Wikimedia Foundation оголосила грантову програму для підтримки спільнот у проведенні святкових заходів по всьому світу.
Візуальна система святкування натхнена скромним елементом пазлу, який з’явився на логотипі Вікіпедії у 2003 році та був центральним мотивом святкування 10-річчя в 2011 році. Ресурси включають шаблони та рекомендації для створення логотипів, презентацій, постів у соцмережах, фонів для Zoom, плакатів та ілюстрацій.
Людяність у цифрову епоху
“Я сподіваюся, що люди розуміють, що Вікіпедія — це просто спільнота доброзичливих любителів, які роблять все можливе, щоб зробити щось добре”, — каже Девід Джерард.
Вікіпедію можна назвати повністю анархічною системою, де немає керівників, і водночас складною бюрократією, в якій потрібно навчитися орієнтуватися. Це місце, де можна з’ясувати квантові обчислення чи дізнатися, скільки президентів США зазнали імпічменту, але водночас знайти детальну інформацію про професійних реслерів чи історію відеоігор.
25 років по тому Вікіпедія залишається унікальним експериментом у створенні знань, де майже чверть мільйона волонтерів щодня працюють над тим, щоб зробити інформацію доступною для всіх. У світі, де штучний інтелект та дезінформація створюють нові виклики, робота цих людей стає дедалі важливішою — саме вони тримають знання людяними.
