Загибель блогів - втрачена епоха інтернету.

Що уявляє собі пересічний користувач мережі, коли чує слово “блог”? Зазвичай - канал на ютьюбі, сторінку в інстаграмі чи фейсбуці або, якщо заглиблювався в інтернет трохи далі, згадує про такі ресурси, як WordPress чи Blogger. Сама Друкарня наразі є таким ресурсом - коли блог користувача є певним майданчиком для подачі корисної або ж “корисної” інформації, впливу на середовище та семі-просвітницької чи гостросоціальної діяльності.

Але ще десять років тому було поширене й інше розуміння того, чим є блоги або ж особисті “щоденники”.

На зародку часів

Особисто для мене першим досвідом ведення блогу стали так звані журнали, що були прикріплені до форумів за інтересами. На теренах українського інтернету існував (й існує досі, але з певних міркувань вже навряд зацікавить сучасних українців) доволі великий на той час форум “Гаррі Поттер та чарівний форум”. Це був доволі цікавий ресурс для фанатів Поттеріани, який мав багато цікавих активностей - від симуляції навчання у Гоґвортсі до дуелей на чарівних паличках та зіллєваріння. Була там й активна текстова рольова гра у антуражі всесвіту Поттеріани, й творчі конкурси, й вже згадані журнали.

Особистий щоденник на “Чарівному форумі”

Існував ще як мінімум один форум, який використовував той самий механізм журналів, але він не вартий згадки.

Як видно на доданому знімку, журнал мав простий дизайн. Користувач мав змогу налаштувати колір тла, постів, шрифтів, дещо видозмінити рамки. Вцілому, змінити кольорову палітру та шрифт, щоб додати журналові індивідуальності. Також ми бачимо функції “випадкового журналу” (користувача перенаправляє на випадковий журнал іншого користувача), загальної стрічки дописів та коментарів. Також можна було закрити свій журнал від сторонніх читачів.

Ліворуч (або праворуч, за вибором користувача) знаходиться меню з короткими відомостями про власника журналу - аватарка, контакти, друзі, підписки та підписники, останні коментарі у журналі.

Під час створення допису можна було редагувати текст - обрати колір та формат тексту, додати таблицю, спойлер, смайлики та зображення.

У таких блогах зазвичай писали про своє життя, роздуми або просто спілкувалися. Могли проводити опитування чи обговорювати якусь форумно орієнтовану тему. Це був такий собі формат щоденника. Як той, що паперовий та ховають під матрац.

У той час, як уся активність на форумі в основному була спрямована на поттерівську тематику, журнали були острівком “анархії”. Там можна було ділитися враженнями від інших фандомів, писати про те, як пройшов твій день, “розливати чай” (spill the tea), скаржитися на суспільство, обговорювати книги та фільми тощо.

Відступ: хоча “Чарівний форум” існує досі, та, на жаль, він зазнав “російської окупації”. Хоча формально це український домен та форум має український інтерфейс (з недоліками), там переважно російськомовні користувачі й не всі з них є українцями. Тож зараз я не візьмуся радити цей форум поттероманам.

Епоха розквіту

Найяскравішими представниками цього періоду моди на особисті щоденники можна назвати Tumbler, Dreamwidth або більш відомі співвітчизникам Live Journal та беон. Також існував менш відомий ресурс - дайрі. Так, я не замовчуватиму те, що у минулому українці послуговувалися російськомовними інтернет-ресурсами. Таким є минуле, його не змінити. Але, пам’ятаючи про нього, ми можемо змінити та покращити своє майбутнє.

Гадаю, з концепцією тамблеру знайомі майже усі. Це дуже відомий ресурс для ведення блогів, переважно орієнтований на фандомні спільноти. Фандомна активність є основним форматом дозвілля на тамблері, зазвичай там не зустінеш блогів, які ведуться у форматі щоденника. Тамблер є закордонним осередком для творчості - користувачі діляться своїми малюнками, текстами, іншою творчістю, влаштовують фандомні заходи. Це те місце, де можна знайти однодумців та контент на улюблену тематику.

Проміжним варіантом між тамблером та живим журналом були ті самі дайрі та беон. Оскільки досвіду користування беоном у мене не було, я на ньому не зупинятимуся. Скажу лише, що багато хто, мабуть, й досі пам’ятає пріснопам’ятні тести з беону. Дайрі ж були сумішшю фандомного та щоденників про життя. Один й той самий щоденник міг містити фандомний контент (малюнки, тексти, обговорення, теорії, опитування, рольові ігри) та одночасно дописи про побут. На відміну від тамблеру, де розповсюджена практика вести сайд-блоги по окремим фандомам чи розділяти фандомний та більш особистий блоги, на дайрі існувала функція спільнот. Вони відтягували на себе фандомну активність, “вивільняючі” від неї особисті блоги. Користувачі ділилися контентом, який хотіли донести до інших, у спільнотах, а щось більш особисте, для підписників дописували у свій щоденник. Тому я й характеризую це як проміжний варіант між ресурсом, що орієнтований на фандомний контент та цілковито журналами.

Ще однією особливістю, навіть традицією дайрі була можливість створювати довільну кількість теґів до дописів з унікальними назвами. Теґи були особливістю кожного блогу, способом самовираження. Вони виконували функцію об’єднання дописів за темою, звісно, але лише у межах окремого щоденника. Схоже й досі існує на тамблері - поряд з загальними теґами, за допомогою яких можна побачити дописи різних користувачів, можна також додати особисті унікальні теґи.

Й на беоні, й на дайрі інтерфейс блогів трохи розширився. Користувачі отримали можливість додавати на тло блогу фонове зображення, використовувати css (останнє - звісно ж не безкоштовно). Й оскільки з’явилося більше можливостей прикрашати свій щоденник, набули популярності спільноти, де користувачі робили дизайни для блогів для широкого загалу або на замовлення. Існували спільноти з фоновими зображеннями, аватарками, повністю зробленими дизайнами та css-кодами. Для когось це було навіть невеличке джерело заробітку.

Ну й наостанок - Live Journal. На цьому ресурсі також була можливість налаштовувати дизайн власного блогу, але переважала більш гостросоціально орієнтована публіка. Особисто у мене склалося враження, що ЖЖ був дуже політизованим ресурсом (що й не дивно, враховуючи його відомість) й, на відміну від дайрі та беону, більше залежав від політичного курсу країни-терористки. Здебільшого там переважали блоги на побутову або політичну тематику, деякі користувачі використовували ресурс з цілями пропаганди. У ЖЖ були блоги, які найбільше нагадували сучасний формат - орієнтованість на широкий загал, гострі заголовки, прагнення донести свою правду, претензія на експертність.

Занепад

Я не пов’язуватиму занепад ведення журналів з тим, що після повномасштабного вторгнення українці здебільшого зробили правильний вибір та відмовилися від “підгодовування” російськомовного простору своїми діяльністю та активністю. Звісно, не без цього - через роки зросійщення та перебування у російськомовному сегменті інтернету зараз українцям доводиться створювати свої проєкти з нуля.

Й отут криється більш важлива причина - потреба. Саме потреба керує наявністю пропозицій. Якби у українців існував запит на формат особистих щоденників, вже з’явилися б якісь проєкти. На прикладі ютьюьбу, твіттеру, індустрії перекладів кіно та аніме, наукпопу, книжкового ринку ми бачимо, що коли є бажання та ентузіасти, неодмінно виникає щось нове. Рух текстових рольових знайшов себе у нових форматах. Виникло кілька нових сайтів для розміщення фанфіків. Тощо.

Скоріше за все, у сучасного українського користувача мережі немає запиту на український аналог тамблеру або ведення блогів у форматі особистого щоденника. Ймовірно, Друкарня теж не стане тим місцем, де користувачам буде зручно публікувати особисті дописи, ділитися своїм життям, враженнями від контенту, обговорювати його, створювати фандомну активність. Епоха особистих блогів завершилася.

Попри це, на тамблері зараз існує певна кількість україномовних користувачів, які ведуть блоги у форматі особистого щоденника. Ви можете їх побачити за теґами на кшталт “український tumblr”. Подібні теґи об’єднують як характерний для тамблеру формат поширення власної творчості, так й дописи українців, які просто ведуть особистий щоденник.

А де ви проводите вільний час у мережі? Які спільноти, форуми, сайти або навіть блогові ресурси знаєте? Як гадаєте, чи є у української фандомної спільноти шанс об’єднатися так масово, як у іноземців на тамблері?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
bookworm
bookworm@bookworm

2.7KПрочитань
35Автори
63Читачі
На Друкарні з 27 серпня

Більше від автора

  • Метаморфози, або Золотий віслюк Апулей

    Зі шкільної програми кожен памятає про такі памятки Античної культури, як Одісея, Енеїда, Іліада. В уяві вони нерозривно повязані зі специфічною віршованою формою, що була поширена у давні часи. Поряд з цими поемами зберігся не менш значущий твір - Метаморфози Апулея.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Книг
  • Луд-в-імлі / Заімлений Луд Гоуп Мірліз

    Відгук на чудове фентезі, що оповідає про людей більше, ніж про дива. Про одну з напрекрасніших та найнедооцінених книг ХХст. за думкою Ніла Ґеймана. Відгук на "Lud-in-the-mist", Луд Заімлений.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Вам також сподобається

Коментарі (7)

Давно і довго шукаю аналог беону в україномовному середовищі. Але, нажаль, друкарня це єдиний наразі проєкт, де можливо реалізувати ведення блогу по типу щоденника. Всі інші платформи здебільшого російські чи закордонні.

Тожм, так, це сумно.

Вам також сподобається