за своє життя александр дюма написав 100 тисяч сторінок. під його іменем вийшли численні романи, есе, оповідання, п'єси, тревел буки, історичні книги і навіть кулінарна книга на майже 1200 сторінок! проте чи написав він це сам?...
Роман залишив дуже хороше враження. Він легко читається, захоплює подіями, персонажами і загальною динамікою. Це не той тип літератури, який змушує постійно копатися в підтекстах, але при цьому він не поверхневий. Тут є чіткі ідеї і сильні сюжетні лінії, які дають про що подумати
Я являюся великим прихильником письменника, і особисто для мене це письменник, романи якого викликають великі роздуми: про людей, про світ, про природу речей, віру, людяність, жорстокість, соціум, людину в світі та соціумі і т.д., і т.д.
Загалом роман мені сподобався. На початку було дискомфортно вникати в суть, оскільки я не люблю сетинг козацтва та Речі Посполитої. Проте поява Богдана Хмельницького вже в першому розділі втримала мою увагу й викликала інтерес до подальшого читання.
Новела розповідає про двох друзів — Джорджа та Ленні. Двох парубків, які шукають своє місце в цьому світі й мріють про власний дім.
“How can one person make another person so happy? What amazing powers we must have, hidden deep inside us?”
«Король у Жовтому» поставав як неймовірний витвір мистецтва, неймовірний настільки, що жодна людина не могла витримати тієї напруги, яку викликали слова. Здавалося, наче у тих словах ховалась есенція найчистішої у світі отрути.
чомусь у класичній літературі проглядається тенденція, що найчастіше ті, хто писали про таємниці й містику, самі ставали жертвами загадкових смертей/зникнень. деякі справи так і залишаються не розгаданими донині, тож ми можемо вкотре їх розглянути у пошуках істини.
Історія, яка насправді куди глибша, ніж здається на перший погляд. Твір, що входить у рейтинг 100 найкращих книг усіх часів. Головний шедевр 20 століття. На його основі був створений спектакль, а у 1979 вийшла екранізація Мілоша Формана.
Розвиток американської літератури ХХ століття — від класичних романів епохи джазу до експериментальної прози кінця століття
Сьогодні я поділюся своїми враженнями від епатажного та свого часу шокуючого роману Октава Мірбо - “Щоденник покоївки”.
Вірджинія Вулф є дійсно яскравою, унікальною, непересічною письменницею та винахідницею на літературній ниві. Вона подарувала сучасникам та майбутнім поколінням новий жанр прози, який літературознавці згодом назвуть провідним прийомом модернізму - “потік свідомості”.
Люди здається забули, що література - це мистецтво. І насправді неймовірно потужне мистецтво, яке здатне змінити світ, як ніщо інше. Але тепер це мистецтво залишилось для маргіналів.
Ну що ж і я прочитала цей твір класичної літератури, який записаний у кожному списку до прочитання за життя.
Як зробити людей тупішими заборонивши книги і чому ми вже на крок попереду до цього?
Чи Старша партія є остаточно непереможна і чи видається можливим, якби Вінстон уникнув своєї долі в руках тотальної влади?
Уривок з книжки «У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону»
Недоліки видань класичних творів від українських видавництв "Folio" та "Book Chef" та їхнє халатне ставлення до якості.
шукаю себе на сторінках книг
🦊
