Кавоman, кіноman, письmanниця
Книжковий хробак. Фантом в порожній опері. Категорично проти озвучення кіно. Аналізую кіно, пишу рецензії, читаю книги. Пишу вірші, різноманітні тексти про теми якими цікавлюсь. Загалом, моя ціль є знайти свою аудиторію, яка мене зрозуміє, не більше не менше. Є письменницею років зо три, але можу витримувати критику з компетентних, професійних письменників. ( Аву малювала сама, але не є художником, колись було діло... )
Чи Старша партія є остаточно непереможна і чи видається можливим, якби Вінстон уникнув своєї долі в руках тотальної влади?
Чому діалоги це найкращий інструмент для успішного кіно та чому глядачі не зрозуміли "Огидна вісімка"?
Чи так насправді сильно, відрізняється мозок білої, та чорної людини?
Мій вірш та трошки палаючої дупи від нещодавнього скандалу в Білому домі
Як правильно зварити каву, як вибрати каву по писаному, не потрапити в коло постійної залежності і відчути нові емоції в буденний ранок?
Чому нам подобається коли Гітлер горить вогнем в кінотеатрі і до чого тут жарт?
Як Джиммі МакГілл з чесного адвоката став слизьким Солом Гудманом?
Коли саме Волтер Уайт перестав бути людиною, а коли став Хайзенбергом?
