Зі шкільної програми кожен пам’ятає про такі пам’ятки Античної культури, як “Одісея”, “Енеїда”, “Іліада”. В уяві вони нерозривно пов’язані зі специфічною віршованою формою, що була поширена у давні часи. І поряд з цими поемами зберігся не менш значущий твір, що започаткував жанр прозових романів та зробив його популярним - “Метаморфози” Апулея.
Цей античний твір римського письменника та діяча Апулея був написаний на початку нашої ери. Він є чи не найпершим романом в історії людства та видатний тим, що являв собою суто розважальну літературу. Апулей й сам зазначив, що пише на догоду читачеві, щоб потішити та посмішити. “Метаморфози” не несуть повчальної мети, не переповідають історичні події, не оспівують подвиги напівреальних героїв та богів, вони є суцільною вигадкою. Романом.
Навіть читати “Метаморфози” не складніше, ніж сучасний прозовий твір. У романі майже відсутня велемовність, помпезність та складний для сприйняття гекзаметр. Автор легко й доступно розкриває перед читачем події від лиця оповідача, головного героя твору, тобто - від першої особи.
Текст сповнений гумором, сатирою, пригодами та пристрастями, а для сучасного читача є ще й невичерпним джерелом деталей античного побуту. Автор детально описує обставини, у яких перебуває головний герой, дає уявлення про умеблювання давніх римських та грецьких домівок, страви та посуд, повсякденні заняття, традиції, вірування та містерії. Сам того не знаючи, створюючи для сучасників якнайповнішу картину буденності, Апулей залишив нащадкам детальний опис своєї епохи.
Дивовижним є те, що давньоримський роман не здається спорохнявілим, давно мертвим. Під час читання немає відчуття, що персонажі та події є безмежно далекими від сучасності, відділеними від неї майже двома тисячами років. Зрештою, люди завжди були й залишаться людьми, а за побутом та почуттями древні римляни мало чим відрізнялися від сучасних їхніх нащадків. Це не якість прибульці з далеких планет та вимірів, це такі самі люди, що й зараз ходять землею. Так само вони вірили у богів, ходили до храмів, насолоджувались смачною їжею під час свят, заводили друзів, шукали кохання.
“Метаморфози” є позачасовим пригодницьким романом про юнака, що через власні надмірну цікавість та дурощі перетворився на звичайнісінького віслюка. Обернутися знов на людину він міг скуштувавши троянду, та обставини увесь час заважали йому дістатися рятівних квітів. Так юнак вимушений був застрягнути у віслючому тілі на цілий рік й жити, як свійська тварина. Через те, з якою відвертістю Апулей описує усі складнощі існування не лише свійських тварин, а й людей - рабів, бідняків, злиденних, цей роман не підійде для надто молодих читачів. Апулей торкається не лише теми жорстокості до тварин та інших людей, а й заборонених та збочених. Так, в одній зі своїх пригод віслюк став жертвою сексуальної експлуатації, в іншій - свідком проституції, оргій, жорстоких вбивств. Звісно все це не є чимось новим для тих, хто вже знайомий з античною літературою, хоча би й з грецькими міфами. В цілому, за пригодами головного героя спостерігати цікаво, до того ж вони супроводжуються справжньою подорожжю крізь час - у побут людей на початку нашої ери.
Можу щиро підсумувати, що “Метаморфози” не сприймаються як багаж людської культури, така собі книга зі списку “обов’язково прочитати освіченій людині”, і яку ці самі люди читатимуть з почуття боргу. Він легкий, приємний та цікавий, дійсно близький до звичної сучасної літератури. І його набагато легше читати, ніж віршовану форму.
“Метаморфози” Апулея були перекладені українською мовою у складі серії “Вершини світового письменства”, яка випускалась видавництвом “Дніпро” впродовж 1969—1990 років. Всього було випущено 68 книжок у цій серії, серед них представлені усі найвидатніші твори літературного генія людства (не зараховуватимемо сюди росіян, публікації чиїх творів, на жаль, на той час неможливо було уникнути).
Ця серія, як на мене, є дуже зручною добіркою книг, за допомогою якої можна дізнатися про багатьох письменників та ознайомитись з їхніми творами. Це той самий список “50 книг, які всі мають прочитати”, виданий у рамках серії перекладів. Гадаю, я тепер поглядатиму на цю серію, коли шукатиму, що ще почитати.
