Я побувала в зимній казці в якій я не була немов століття…
Я побувала там, де пахне мандаринами, лунає дзвінкий сміх, мелькають новорічнії вогні, які обвішані на ялинкових гіллях. Я побувала там, де пахне домом та рідним краєм, що бореться за незалежність свою.
Я побувала там, де очі мої немов зелені самоцвіти сяють і палають.
Там, де я вона—«Я», що хоче житти та радіти.
Але не довгі ті радіння, бо казка та закінчилась, а очі ті зеленії немов перлини погасли та облилися солоним морем…
У який переломний момент автор починає вважатися національним або світовим класиком, і хто з українських сучасних авторів через 50-100 років буде вважатися таким? Поговоримо про це та ще дещо в дописі з нашою журналісткою Соф‘єю Єрмаковою.
Ян Хиба врешті написав новий текст. Уже вдруге майже порівняльне літературознавство, зіставляються класичний британський роман ранньої Вікторіанської доби й сучасний український роман про еміґрацію через війну з Росією. І схоже, тексти таки мають щось спільне.
Я наткнувся на аудіо книгу Остапа Вишні «Мисливські усмішки та інші оповідання». Почав слухати й потонув у цій книзі. Це не тільки цікавий примірник класичної літератури, а ще й гарна книга для відпочинку
У який переломний момент автор починає вважатися національним або світовим класиком, і хто з українських сучасних авторів через 50-100 років буде вважатися таким? Поговоримо про це та ще дещо в дописі з нашою журналісткою Соф‘єю Єрмаковою.
Ян Хиба врешті написав новий текст. Уже вдруге майже порівняльне літературознавство, зіставляються класичний британський роман ранньої Вікторіанської доби й сучасний український роман про еміґрацію через війну з Росією. І схоже, тексти таки мають щось спільне.
Я наткнувся на аудіо книгу Остапа Вишні «Мисливські усмішки та інші оповідання». Почав слухати й потонув у цій книзі. Це не тільки цікавий примірник класичної літератури, а ще й гарна книга для відпочинку
