Скільки себе пам'ятаю, моїм місцем сили завжди була бібліотека, книгарні і взагалі мені куди легше було перезарядитись в оточені літератури. Ще маленькою я завжди мала приклад мами, яка постійно були з книгами, захоплювалась вмінням бабусі так вміло і влучно використовувати цитати класиків в буденному житті і тому, сама не усвідомлюючи, завжди мала потяг до літератури.
Та останнім часом, заходячи в книгарні, я не відчуваю спокою і заряду, адже я ніби потрапляю в суцільно комерційний відділ фентезі-дрочки, цінність якої вимірюється трендами і оголеністю на обкладинках, а не духовним ростом і глибиною думки.
Насправді, завжди відносилась до цього дуже спокійно, адже бульварні романи були є і будуть. Та і сама іноді в прокрастинації могла почитати. Але останнім часом цього стало занадто багато і, власне, ось чому я пишу цей текст. Ця бульварщина заполонила полиці настільки, що для світової класики місця в книгарнях стає все менше і менше. Люди здається забули, що література - це мистецтво. І насправді неймовірно потужне мистецтво, яке здатне змінити світ, як ніщо інше. Але тепер це мистецтво залишилось для маргіналів. Відділ класики займає скромне місце в книгарнях, і то лише поп-автори, які читаються легко і резонують з сучасністю.
І я можу довго обурюватись на книгарні, але ж їх також можна зрозуміти. Це комерція і вони повинні виживати, а навіщо ризикувати фінансовим провалом заради важких творів. Випустимо книги, які входять в шкільну літературу, прикрасимо вульгарними обкладинками, ну і пару серій в нормальному виданні, але лише те, що може залетіти в реки. Все.
Дякую за те, що українську класику не обходите.
Звісно, я розумію що сучасність буде витісняти, адже часи змінюються, авторів стає все більше і я не буду заперечувати, що серед сучасників є варті уваги письменники. Але будьмо чесними, більшість ресурсу зараз йде на видавництво фанфіків.
Світова класика повинна бути хоча б в одному виданні в вільному і постійному доступі. Вона варта того, щоб витрачати ресурс на якісний переклад. Адже чимало робіт взагалі не переклали або ж лише по одному твору. До прикладу, нехай складно, але все ж можливо знайти Мелвілла, Флобера, Бронте, але не більше одного твору. Гюго також входить в цей список, але його взагалі не знайдеш на полицях, адже він давно списаний і входить у список "лише пилюкою припадає".
Одна з найвидатніших постатей в драматургії – Шекспір. Для мене, його сонети досі є верхівкою світової поезії. Та купити їх неможливо, окрім як старі примірники на перекупці. В нас стільки ресурсу йде для пафосного оформлення дарк-романчика на один раз, що для таких постатей бракує часу, грошей та і взагалі хто ж це читає(питань до Абабигаламаги немає, шикарне видання в трьох томах).
Звісно, можна купувати в оригіналі чи англійським перекладом і я не заперечую, але знаєте, якщо знаходять кошти на те, щоб перекласти і випустити 30к примірників якоїсь дічі і знищити(привіт КСД), то думаю можна заморочитись і над справжньою літературою, хіба ні?
Ще є люди і таких чимало, які мають високу планку в літературі і для яких це не просто ескапізм, а і внутрішній ріст, можливість переосмислити буденні речі, знайти для себе щось нове, розвиватись.
Сьогодні запримітила, що мені куди цікавіше стає у відділі дитячої літератури. Там я можу знайти більше класики і в дійсно якісному оформлені.
Ставлячи це питання в мережі я постійно стикаюсь з тим що наше бук комюніті просто ненавидить читачів класики, вважаючи їх вискочками, "нетакусями" і снобами. Аргументуючи тим, що ми відсталі і класична література давно нікому не потрібна, вона занудна і депресивна і взагалі, читаючи доводиться думати(який жах).
Ось така ось, мабуть непопулярна думка одного книжкового маргінала. Можливо хтось розділяє ці погляди, а можливо ні. Але тепер я чітко налаштована спамити книгарні листами з пропозиціями подати до друку ті чи інші твори, для таких ж снобів як я.
Дякую за увагу.
