Хто з теперішніх сучасників потрапить до канону?

Дизайнерка: Лідія Порхун

У який переломний момент автор починає вважатися національним або світовим класиком, і хто з українських сучасних авторів через 50-100 років буде вважатися таким? Поговоримо про це та ще дещо в дописі з нашою журналісткою Соф‘єю Єрмаковою.

Щоб продати книгу великими накладами — не обов’язково писати майстерні тексти, а от щоб потрапити в канон — так. 

У нас задосить талановитих авторів, яких уже записали в, так звані, «живі класики»: Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Оксана Забужко тощо. 

Тоді назріває логічне запитання: хто з теперішніх сучасників потрапить до канону?

Почнемо здалеку. При Стенфордському університеті існує лабораторія літературних досліджень, де досліджували багато різних текстів за двома критеріями: 

- кількість оцінок на платформі Goodreads; 

- кількість цитувань у MLA (асоціація сучасної мови Америки). 

Що цікаво в цьому дослідженні, так це те, що серію книг «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг більше досліджують, ніж читають, коли з текстами, наприклад, Стівена Кінга зворотна ситуація.

Відповідаючи на першопоставлене запитання — нам потрібно самим провести таке дослідження стосовно своєї літератури: дізнатися, кого з наших сучасників більше купують, читають і оцінюють, а кого — досліджують. Звідси виникає потреба у створенні платформи для досліджень, як MLA.


Не варто забувати, що багато текстів про нас сьогодні ще не написані, багато текстів про теперішню російсько-українську війну та життя в її наслідках з’являться через роки, а то й десятки років. Цілком імовірно, що це будуть ті літературні тексти, які зможуть затьмарити теперішніх сучасників.

Варто також наголосити, що в нас досі не надрукований нецензурований «Кобзар» Шевченка, що за більше, ніж 30 років незалежності, здається дурнувато дивним. Перед тим, як з’являться та відбудуться майбутні класики, треба розібратися зі старими. І цю місію гарно виконують такі видавництва як «Віхола», видаючи серію класики «Неканонічний канон»; «Віват», видаючи непопулярні класичні твори українських авторів; «Pabulum» та «Ще одна сторінка» тощо. Таким чином ми повертаємо та привласнюємо собі своїх же класиків.

Підсумуємо: ми повинні бачити горизонт планування власних дій, усвідомлення свого культурного надбання та формування майбутнього канону. Думаючи про те, хто із сучасників потрапить до нього, варто розуміти шлях, який стоїть перед цим. Але це точно не свідчить про те, що цього не треба починати прямо зараз.

Журналістка: Соф‘я Єрмакова

Коректорки: Анна Ковбасенко та Ангеліна Іванченко. 


Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].

Популяризуймо сучукрліт разом!


Ми у соцмережах: Instagram, Telegram, TikTok, YouTube

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Bestseller
Bestseller@bestseller.media

Літературне медіа BestSeller

2.2KПрочитань
2Автори
30Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 жовтня

Більше від автора

  • Сергій Скришевський про квір-літературу

    Сергій Скришевський, автор роману «У штормовому штиль», розповідає, як його переживання та спогади про Крим стали основою для книги, яка не лише відображає досвід квір-людей, а й підіймає важливі питання видимості та права на щастя.

    Теми цього довгочиту:

    Квір-спільнота
  • Зернятко успіху Андрія Новіка

    Відкриваємо нову рубрику із сучасними українськими письменниками про особливості успіху наших авторів. У ній ділитимемося порадами письменників і письменниць, їхні пошуки копалин натхнення, способи боротьби з вигоранням та багато інших корисностей.

    Теми цього довгочиту:

    Сучукрліт

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається