Або як великий палець став лакмусовим папірцем еволюції
«Чи може довжина великого пальця змінити наше уявлення про інтелект?»
1. Про що говорить новина?
Сьогодні зранку прочитав чергову «новину» під назвою: «Наука довела: інтелект “читається” по великому пальцю. Чому саме цей орган — “відбиток розуму”»
Анонс звучав: «Знайомтесь, ваш справжній IQ — не у дипломі й не у родоводі, а буквально “на кінчику руки”. Як довжина великого пальця стала новим маркером розуму і що насправді означає “рука генія”?»
Про що може свідчити даний «інформаційний опус»? Враховуючи те, що 80% новинного інфополя інтернету це, м’яко кажучи, тексти «ні про що», цей явно несе інформаційний посил, що намагається закарбувати певну думку в голові читача.
Чи не формує медіа наші уявлення про себе самих так само легко, як ми торкаємося екранів?
2. Персональна історія комфорту й дискомфорту
Ще, років 10–15 тому, коли смартфони почали різко збільшуватись у розмірах, я помітив, що користування ними викликає певний дискомфорт. Тримаючи його однією рукою, мені було не те що складно, а й неможливо дотягнутися великим пальцем до суттєвої частини екрана. Тому, мені завжди подобалися смарти розміром 4.7 – 5.2 дюйма, не більше. А в певен час, усі почали «гонитву» за «лопатами».
Людська анатомія несподівано стала чинником технологічного вибору.
3. Зустріч із «рукою горили»
І, якось, я побачив худорлявого хлопчину, що надзвичайно вправно користувався своїм iPhone 16 Pro Max однією рукою. Я не відразу зрозумів, що саме привернуло мою увагу, аж раптом мене накрило: в нього була рука горили! Його великий палець був в рівень з вказівним! Я таке бачив вперше. Але ця, як на мене, естетична вада, давала йому певну перевагу – він міг триматись рукою за поручень в автобусі, та користуватись iPhone 16 Pro Max (звичайно що купленим у кредит) однією рукою. Таким чином, він був подвійним щасливчиком!
А чи не є технологія селекцією, яка міняє не тільки наші звички, а й тіло?
4. Покоління дотику та цифрова еволюція
Тож, від цього дня я почав більше звертати увагу на цей анатомічний ексцес. І з часом, таких людей я став зауважувати щораз більше.
Наступне, на що я звернув увагу, це те, що 95% можливостей мого смартфона, я не використовував. На відміну від молодшого покоління, у якого ще була здатність до росту пальців та до затримки у розвитку. Вони використовували максимум можливостей зі своїх електронних «поп-ітів». Не лише граючи в ігри, а й знімаючи фото та відео з редагуванням того й іншого, «перескакування» з одного застосунку в інший і вибиваючи одним пальцем більше тексту аніж я встигав двома руками на клавіатурі. А коли в них виникало якесь питання, то вони не звертались до тебе за порадою, а оперативно гукали у свій поп-іт «OK. Google». Неодноразово, я бачив як молодь використовувала калькулятор, аби розплатитись і перевірити чи йому віддали всю решту!
Колись калькулятор був фантастикою, тепер він — буденність.
5. Теорія «зворотної» еволюції
Так у мене й виникла теорія про «зворотну» еволюцію, котру я описав у своєму творі «Той, що несе світло». А коли я почав зауважувати статті подібного штибу як я та про яку я говорю, я побачив що мої фантазії мають реальне підґрунтя. Людство увійшло в прикінцеву стадію проєкт «Всесвіт 25». Вже говориться про те, що покоління Z — це ті люди, які ніколи не знали світу без інтернету.
Далі цитую висловлювання інших дослідників: «Покоління Z радше споживає новини, а не читає їх. Як наслідок, часто мають слабку пам'ять і проблеми з концентрацією уваги. Покоління Z стикається з кризою чверті життя і це стає для молоді складним випробуванням. Але водночас зети — це діти інтернету та сучасних технологій. Внаслідок цього, вони не мали типового дитинства «у дворах», тому не є командними гравцями, їх треба вчити цьому. Всі задачі, які необхідно ставити перед цим поколінням, потрібно формулювати чітко та детально. А от за кожне виконане — одразу давати винагороду. Вони не люблять працювати на майбутній результат, їм необхідна мотивація за кожне виконане завдання.»
Саме так, як робить дресувальник з тваринами – виконай дію – отримай винагороду!
6. Погляд у майбутнє
Нас, опускають на дно еволюційного розвитку, виштовхуючи на перший план ШІ. І поки що він не несе більшої загрози аніж калькулятор, у часи його створення, але вже незабаром ситуація може змінитися!
Риторичні запитання наостанок
Чи стане великий палець не лише маркером IQ, а й паспортом нового виду?
Хто диктує нам стандарти інтелекту — наука чи маркетинг?
І чи не опинимося ми колись у келії «Всесвіту 25» вже не як суб’єкт, а як об’єкт експерименту?
Твої думки можуть стати початком нової дискусії про те, ким ми є та куди прямуємо.
