Друкарня від WE.UA

віршик чоловіку

вірогідність що ти не потрібен - висока.

заліпивши рот скотчем, мовчи.

чоловік - це тварина без мізків .

до жіночнок і краси їх ти звик?

ти не мав ані краплі надії.

на кормічний зв'язок на вустах.

піт пропитаний адекалоном.

вже ніколи не пробудить страх.

😁

( у мужлвнів нема прав ))

тому тут повинно бути мінімум 100 слів а я не знаю що ще написати. от і пишу щось) давайте будемо думати що тут щось важливе.

насправді писала вірш ще давно. коли почувалася нікчемною через чоловіків. одного чоловіка. хлопця.. минулого вже хлопця.

мило. дві киці такі сидять)

………………..::::…….:::::….::::….:::::…::::..

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Маленька Люстра
Маленька Люстра@lustre

4Довгочити
150Перегляди
2Підписники
На Друкарні з 19 квітня 2023

Більше від автора

  • це кінець? я вже доросла?

    навчання завершується. мені 17. останні уроки пройдуть швидше ніж я очікувала. останні дні пролетять. не готуюсь до екзаменів..

    Теми цього довгочиту:

    Мій Щоденник
  • нудота

    ніхто нізащо не вгадає що сталося. мене знову нудить від їжі 😋

    Теми цього довгочиту:

    Мій Щоденник
  • Щось з самого початку

    Привіт, мені цікаво почати щось нове. Цей стар тап дає можливість не розкриваючи особистості публікувати якісь цікаві речі, на різні теми.

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Це також може зацікавити:

  • Дві зірки

    Душевний біль - моя муза і я цим не пишаюсь.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Цвинтар, що постав між нами…

    Як непомітно ми згасаємо поряд із тими, кого вважали своїм всесвітом... А потім розуміємо: ми були лише прикрасою в їхньому житті. Спершу щиро віримо, що любов і турбота здатні зцілити все, — а згодом стикаємося з жорстокою реальністю й приймаємо: вони ≠ вирішення всіх проблем.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Дві зірки

    Душевний біль - моя муза і я цим не пишаюсь.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Цвинтар, що постав між нами…

    Як непомітно ми згасаємо поряд із тими, кого вважали своїм всесвітом... А потім розуміємо: ми були лише прикрасою в їхньому житті. Спершу щиро віримо, що любов і турбота здатні зцілити все, — а згодом стикаємося з жорстокою реальністю й приймаємо: вони ≠ вирішення всіх проблем.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші