Сподіваюсь я помру…

Сподіваюсь я помру сьогодні чи завтра,

Сподіваюсь я помру й не встану узавтра.

Сподіваюсь я помру і не житиму більше,

Сподіваюсь я помру й не писатиму віршів...

Не побачу я ніколи щасливої долі,

Не побачу я ніколи безмежної волі!

Не побачу й Україну її степи й гори,

Не побачу я ніколи своєї опори...

Думи ви нав'язливі, куди ж вас подіти?!

Я не хочу вмирати, проте хочу жити!

Не можу я вмерти й покинуть вкраїну,

Не побачить ніколи щасливу Україну...

Сподіваюся я житиму й сьогодні й завтра,

Сподіваюся я житиму й устану узавтра!

Сподіваюсь не помру і житиму далі,

Сподіваюсь не помру й писатиму далі...

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Зелена чаїнка 🍃
Зелена чаїнка 🍃@green_tea_leaf

4Прочитань
1Автори
1Читачі
Підтримати
На Друкарні з 3 жовтня

Більше від автора

  • Привіт, дідусю…

    Вірш, написаний після смерті мого дідуся...

    Теми цього довгочиту:

    Смерть

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається