ВСЕ про Війська Безпілотних систем ЗСРФ. Рушій сучасної війни.

Російсько-Українська війна ще з 2014 року набувала розуміння в актуальності безпілотних технологій. Першими інноваційними засобами стали повноцінні розвідувальні безпілотники, що відкрили для сучасної війни новий кластер.

Російська військова машина яка базувалась на принципі системної переваги у силах та ресурсах перед ворогом фактично дала збій. Приклад досвіду та можливостям українських військ стало причиною переосмислення війни. Росія дійшла до висновку недієздатності вести бойові дії в умовах старої системи. 12 листопада 2025 року стало точкою неповернення. У складі ЗС РФ було офіційно оголошено про створення нового роду військ — Війська безпілотних систем (ВБС).

СТРУКТУРА ТА ДОКТРИНА ВБС ЗСРФ

Структура нового роду військ розділена на 3 кластери на яких будується вся локальна база та контакт “знизу на верх”.

Кластер 1: "Еліта" Безпілотних Систем ЗС РФ

Головною метою 1-ї групи є ураження життєво важливих об'єктів та цілей на території України.

До складу 1-ї групи входить кілька ключових формувань:

Центр безпілотних систем — 795

Це автономна структура прямого підпорядкування Генштабу. Відповідає за весь операційний ланцюжок — від збору OSINT-даних до фізичного знищення цілей. Серед іншого, вони є розробниками (на жаль, успішної) ударної доктрини "kill chain", яка базується на швидкій взаємодії розвідувальних та оперативно-тактичних засобів (таких як "Шахеди", крилаті/балістичні ракети, боєприпаси типу "Ланцет" тощо).

У цьому Центрі служить близько 500 офіцерів, організованих у розвідувальні, штурмові та адміністративні ланки. Найбільш засекречений 12-й відділ займався зовнішньою агентурною роботою і був укомплектований ветеранами сумнозвісної військової частини 29155, причетної до отруєння родини колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля.

У міру розвитку безпілотних систем, вони сформували повний закритий цикл бойового застосування наявних засобів: перехоплення далекобійних українських БПЛА через створення нової системи ППО, інтеграція тактичної ланки у сфері РЕП (радіоелектронної боротьби), РЕБ (радіоелектронного захисту) та проведення ударних операцій на оперативно-тактичному/стратегічному рівні.

Бригада — "Варяг"

Цей бойовий підрозділ також зосереджує свою діяльність на контрманеврах проти українських формувань, але меншого масштабу. Структура включає сформовані мобільні вогневі одиниці, пости спостереження та аналітичний центр для розробки контрзаходів. Крім того, вони мають ударні загони.

Батальйон — "батальйон імені Судоплатова" (судний день)

"Судний день" розпочинав свою діяльність як частина добровольчого формування БАРС-32, відомого як «батальйон імені Судоплатова», з липня 2023 року на Запорізькому напрямку. Він став ключовим елементом у розвитку тактичного сегмента інтегрованих груп операторів FPV-ударних дронів, спеціалізуючись на тактичних атаках радіусом до 15 км від лінії бойового зіткнення.

Окрема бригада ГРОМ "Каскад". Забезпечує та спеціалізується на глибокій розвідувальній роботі та наведенні ракетних ударів.

2 Кластер — Регулярні підрозділи

Російське командування здійснило перехід від практики тимчасового «прикомандирування» операторів до створення постійних штатних одиниць у складі лінійних частин. Це закріплено принципом органічної вбудованості, за яким кожна загальновійськова бригада отримала штатну роту безпілотних авіаційних систем (БАС) чисельністю від 102 до 111 осіб, що підпорядковується безпосередньо командиру з’єднання. Така реформа дозволила інтегрувати БПЛА в загальновійськовий бій на рівні планування та задуму, ліквідувавши розрив у взаємодії між розрахунками та піхотними підрозділами.

У кожному з п'яти військових округів сформовано або перебуває на стадії формування щонайменше 15 окремих полків ВБС, які виконують роль основних ударних з'єднань. Саме ці регулярні полки стали операторами далекобійних ударних систем, зокрема сімейства «Герань-2/5» (Shahed).

Загальний план розгортання передбачає створення 14 бригад та 39 полків ВБС регулярних частин, що дозволить проводити системні кампанії з повітряної ізоляції поля бою (BAI) на всьому фронті.

Організаційно-штатна структура регулярних частин включає нові спеціалізовані ролі, зокрема посаду «солдата-технолога», який відповідає за оперативну прошивку та адаптацію частот дронів під умови РЕБ безпосередньо в бойових порядках. Статус операторів у цих підрозділах законодавчо закріплений як «дефіцитний ресурс», що забороняє їх використання у штурмових піхотних групах та забезпечує стабільність кадрового складу регулярної мережі.

3 кластер: Наукова та навчальна база

Науково-навчальним центром Військ Безпілотних Систем (ВБС) РФ є 924-й Державний центр безпілотної авіації в Коломні, який відповідає за розробку бойових статутів, доктрини застосування засобів, проведення державних випробувань нових зразків (R&D) та підготовку особового складу.

Для підготовки вищого командного складу та офіцерів-командирів батальйонів у 2026 році у Московській області створено Вищу військову школу безпілотних систем, програма якої орієнтована на інтенсивне навчання тривалістю два місяці.

Дослідницька діяльність зосереджена в інноваційних кластерах, зокрема в центрі Рубікон, де тестують алгоритми для автономного наведення з застосуванням ші та інших інновацій (машинний зір тощо). Окремий Центр Міністерства оборони інноваційних технологій, створений у 2025 році, координує розробку тактик та інтеграцію технологій. Навчання операторів фпв-дронів для фронту забезпечує школа операторів «Судного дня» (на базі батальйону Судоплатова), яка є полігоном для відпрацювання тактики застосування FPV-дронів серії ВТ-40 та інших засобів ураження.

ДОКТРИНА ВБС ЗСРФ

Тактика застосування цього роду військ заклалась після еволюції взаємодії ВКС з ракетними військами та артилерією ЗСРФ.

Основне завдання російських безпілотників це забезпечити неможливість доставки провізії та підкріплення у вигляді солдат тощо. Сконцентрувавшись на логістиці завдяки високій мобільності, широті та доступності застосуванню дронів це дає можливості атакувати рухомі цілі які забезпечують логістику з тилу до фронту. Таким чином впровадження координаційної системи вогневого ураження російська армія намагається вести бойові дії. першою ланкою системи взаємодії є російські су-34 ВКС які забезпечують бомбардування позицій з метою повного знищення для неможливості утримання ділянки фронту. Артилерія виконує завдання вогневої підтримки, в свою чергу закриває цю ланку системи ВБС, котрі завершують ланцюг бойової координації.

Координація, зв’язок та взаємодія

Управління ВБС побудоване через вертикаль Генерального штабу зсрф, що дозволяє координувати застосування засобів за єдиним планом бойової роботи. Підрозділи ВБС діють у тісній кооперації з іншими родами військ у складі спільних бойових груп, а не окремих з’єднань, що забезпечує перехід від виконання окремих завдань малими групами до комплексних спільних операцій у масштабах з’єднань. Відмова від тимчасових груп дозволила інтегрувати операторів безпосередньо в штаб кожної загальновійськової бригади. Оператори тепер підпорядковуються командиру бригади, що забезпечує їхню участь у плануванні бою на рівні задуму.

Хоч і вертикаль побудова через генеральний штаб, у російської армії все ще спостерігаються значні труднощі в взаємодії та координації, що приводить до невиправданих втрат. російські війська довгий час використовували засоби супутникового зв’язку, а саме термінали “старлінк”, які мають значну перевагу традиційним способам зв’язку. Нещодавно позбавивши цього засобу росіян, проблема координації та бойової ефективності спеціалізованих підрозділів було знижено в десятки разів. В тому числі цими діями вдалось зірвати плани російської армії з впровадження нових інноваційних рішень, а також обмежити велику кількість засобів ураження позбавивши ту, ключової системи зв’язку. Таким чином росіянам довелось повертатись до значно простіших, застарілих та менш гнучких систем та засобів зв’язку, що дає українській армії переваги.

Резюме, висновок та підсумки :

Впровадження системної інституції ВБС - вимушена міра на протидію українській армії, причиною чого стала неефективна та застаріла система, якої російська армія дотримувалась раніше. Дронова компонента є абсолютно новою нішею, де наступні десятиліття буде протистояння розумів один одного. Кордони розвитку сучасного рушія безпілотних технологій значно переважають за класичні та базові системи які можна зустріти раніше - на кшталт артилерії, ракетам чи броньованої техніки.
Головним викликом для обох є вдосконалення систем координації, зв’язку, тактиці та способу застосовуванню технологій та способам протидії цим технологіям.

Дякую за прочитання цього матеріалу. Буду вдячний за фідбек та допомогу у розвитку контенту, а також фінансової підтримки. Написання матеріалу зайняло близько тижня для збору інформації та даних, та кілька годин на написання самого матеріалу. Буду вдячний за вашу підтримку вподобанням цього матеріалу та пожертві на потреби каналу коштом за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/5dACyyVNFj