Існує дуже поширений міф що в зоні бойових дій найбезпечніше використовувати кнопкові телефони, однак насправді це не так. Справа в тому що звичайні дзвінки через мобільну мережу найлегше прослуховувати. Кнопкові телефони працюють виключно в мережі 2G яка фактично ніяк не шифрується. Тому підслухати про що ви говорите дуже просто. Крім того, в мережі 2G унікальний ID телефона передається в незашифрованому вигляді. Тобто якщо ви були в одному місці і ворог засік вас по унікальному ID пристою і потім ви перемістились в інше місце ворог вже розуміє що це саме ви. Таким чином ворог може відстежити наприклад ваше місце відпочинку, дочекатись коли там буде найбільше людей і туди щось прилетить.
Мережа 3G має краще шифрування, але на час перебування в зоні бойових дій в самому телефоні варто вимкнути можливість підключатись до 2G мереж оскільки телефон за замовчуванням підключається до будь-якої доступної мережі (в зоні бойових дій це зазвичай якраз 2G). Але ще краще щоб захиститись від прослуховання дзвонити через месенджери які мають власне шифрування, найкраще через Signal. Однак це захистить виключно від підслуховування розмов і ніяк не завадить вирахувати ваші позиції
Щодо режиму польоту телефон може сам його вимикати, зазвичай раз на добу. Тому треба стежити за тим щоб він був увімкненим і за необхідності вмикати повторно
Щодо GPS, то тут сам телефон не надсилає жодних сигналів, лише приймає сигнали від супутника і таким чином вираховується місцезнаходження. Тож небезпека не в самому GPS а в додатках які його використовують. Наприклад коли робиш фото на телефон на якому увімкнено GPS то в метатегах цього фото будуть точні координати де ви його зробили. І якщо надіслати фото не стискаючи або викласти в соцмережі без стиснення то координати де воно було зроблено зможе переглянути хто завгодно. Також інші додатки можуть збирати і зберігати дані про місцезнаходження навіть у фоновому режимі. Тому в ідеалі GPS все ж треба тримати вимкненим, вмикати тільки за крайної необхідності, а дозволи додаткам на використання GPS надавати лише на один раз або на час використання, але в жодному разі не назавжди (якщо десь увімкнули дозвіл на використання завжди необхідно вимкнути).
Ще одним фактором ризику є файли які вам надсилають, тож необхідно скрізь вимкнути автоматичне завантаження файлів і вручну завантажувати лише тоді коли знаєте хто і що вам надіслав. Це пов'язано з тим що якщо файл містить в собі якийсь шпигунський вірус то він може сам, навіть без відкривання файлу, красти дані в фоновому режимі і пересилати їх своїм власникам
Однак жодна з цих порад не дає 100% гарантій безпеки тому особисто від себе додаю ще одну - завжди шифруйте всі свої розмови так щоб це міг зрозуміти лише ваш співрозмовник. Метод яким особисто я користуюся нагадує підміну слів на болотах коли не вибух а хлопок, не війна а ситуація. Звичайно ж це просто приклади для розуміння як воно має бути і свої справжні заміни я тут не напишу. Замість назв міст і адрес називайте речі які у вас і вашого співрозмовника асоціюються з цим місцем, але уникайте асоціацій які можуть бути в багатьох. При підміні понять також не використовуйте ті які вже кимось використовувались. Це пов'язано в першу чергу з тим що прослушка часто працює по ключових словах в розмові бо ворогу треба саме про війну а не якісь нецікаві побутові розмови. Але якщо вони вирішать слухати все що говорять в цьому місці (зазвичай це якесь прифронтове село де не лишилось цивільних) зрозуміти суть розмови буде набагато важче. Звичайно для того щоб цей метод працював треба всі ці заміни слів обговорити заздалегідь при особистому спілкуванні, а не по телефону чи в месенджерах
