Фотозахисна функція епідермісу активізується тільки при виникненні певних умов. Людський організм у процесі еволюції був позбавлений практично всього волосяного покриву та можливості мати роговий панцир. Саме тому в процесі еволюції організм людини виробив ряд пристосувальних механізмів, що захищають його від УФ опромінення, які можна уявити у вигляді цілої системи.
Ця система - комплекс складних реакцій організму, що включає потовщення рогового шару (гіперкератоз) і епідермісу (акантоз), накопичення уроканінової кислоти, блокування вільнорадикальних реакцій АТ і, нарешті, потемніння шкіри (гіперпігментацію). Саме ці зміни і забезпечують найбільшу резистентність шкіри до сонячного УФ.
Те, що рогові маси чудово захищають шкіру від проникнення в неї сонячного УФ, свідчить весь мільйоннорічний еволюційний досвід плазунів, які мають роговий панцир, і ссавців, що мають вовну. У людини також є подібний фотопротектор, хоч і значно слабший. Це багаторядний роговий шар епідермісу, що покриває поверхню шкіри. При постійному УФ опроміненні шкіри роговий шар поступово товщає, вносячи свою частку в загальний фотозахист. Це добре помітно і морфологічно, і клінічно, коли при багаторазовому опроміненні шкіри альбіносів поріг еритемної дози поступово помітно збільшується, незважаючи на відсутність у цих людей пігментного захисту.
Важливо захищати шкіру від УФ за допомогою сонцезахисних засобів. Гарним складом сонцезахисного крему є наявність в ньому фізичних та хімічних фільтрів.
Завбачлива природа на голові людини (ближче розташованої до сонця) зберегла все ж таки густий волосяний покрив для забезпечення, так би мовити, багаторазового запасу міцності рогового фотозахисту.
При повторних інсоляціях шкіра, як відомо, засмагає. Загар у косметичному сенсі є потемнінням шкіри, викликане впливом Сонця або штучного УФ опромінення. Проте по суті він не що інше, як зовнішній прояв меланізації, обумовленої роботою однієї з найважливіших захисних систем організму людини - системи фотозахисту.
Синтезований меланін, розташовуючись в апікальній частині відростків, під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів розподіляється у клітинах епідермісу. Скупчення меланіну, що є як би "чорними тілами", що поглинають кванти світла, розташовуються в базальних клітинах у вигляді своєрідних "шапок" над апікальною частиною ядер і захищають їх генетичний апарат від пошкодження випромінюванням. При повторних опроміненнях в епідермісі швидко створюється суцільний меланіновий екран, що спостерігається з поверхні як засмагу.
Слід зазначити, що, поглинаючи кванти світла, меланін прагне (подібно до інших молекул) позбутися надмірної енергії, одна частина якої їм перетворюється на тепло, а інша витрачається на фотохімічні реакції, звані також фотодинамічні. Проявом першого є відчуття тепла в шкірі, що зберігає досить довго після сонячного опромінення, результатом других є запалення шкіри та її засмагу.
У процесі фотодинамічних реакцій меланін сам, природно, змінюється - окислюється, полімеризується, а при цьому він ще й здатний продукувати вільні радикали кисню, які у свою чергу мають шкідливу дію на навколишні структури клітини. За таку властивість меланін деякі автори називають "Двосічний мечем".
Найбільшу активність у цьому плані має феомеланін. Недарма саме руді люди, у шкірі яких він переважає, найбільше страждають від сонячного опромінення, оскільки цей пігмент не так захищає від нього, як генерує запальну реакцію. Тому руді ніколи не засмагають, але завжди обгорають на сонці. Шкіру людини з такими властивостями відносять, як відомо, до 1 типу. Через свої генетичні особливості ці люди практично беззахисні перед УФ.
Перевірити склад інгредієнтів сонцезнахисних засобів можна на сайті Аналізатор складу - https://safetymakeup.com.ua/
