Можливо ви помічали, що меблі в японців дуже низькі та малі, що дивно виглядає в пустих кімнатах. Чому так?
Насправді це коренями походить з їх філософії близькості з природою та практичних намірів. Влітку на підлозі прохолодніше, взимку - тепліше (справа в підлозі татамі, про яку я розказую нижче). До того ж усі їх меблі не просто низькі, а й легкі, що дозволяє швидко та легко прибирати (що дуже важливо для більшості жителів Азії). У них є багато речей, які неймовірно продумані і на диво не популярні в західних інтер’єрах.
В якості наглядності прикріплю кілька фоточок того, що маю на увазі. Майже завжди кімнати виглядають більшими та просторнішими ніж є. Заслуга цьому також низькі меблі, мода на які в Японії триває вже сотні років. Кольорова гама майже завжди стримана і природна, що особисто я дуже підтримую. Що може здатись дивним, так це кількість паперу в інтер’єрі. Якщо придивитись, то видно, що в тому чи іншому вигляді дерево складає 90% інтер’єру.
Важливу роль в інтер’єрі відіграють перегородки сьодзі, що створені з рисового паперу, натягнутого на дерев’яний каркас. Їх використовують, щоб розділити великий простір на менші кімнати, але зберегти освітленість та візуальну просторість. Для японців дім, це свого роду трансформер.
Існує і дещо схоже - фусума. Це ковзаючі двері, які легко переплутати із сьодзі, проте є кілька відмінностей. Вони цільні, щільніші і часто оздоблюються малюнками в стилі класичного японського живопису. Їх можуть використовувати, як двері, або робити з них свого роду шафи. Такі шафи зазвичай глибокі і використовуються не для одягу, а для зберігання футонів. Футони - це такі розкладні матраси, що відіграють роль спального місця. Їх розташовують прямо на підлозі і складають під ранок в ту саму імпровізовану шафу.
Окремим достоянням їх культури в інтер’єрі є татамі - панельна м’яка підлога, яка має чіткий розмір, що зазвичай складає 91 см х 182 см, спроектований так, щоб людині було комфортно знаходитись сидячи чи лежачи в межах одного татамі.
Майже в кожному японському помешканні можна зустріти багато панорамних вікон, що теж не просто так. В їх культурі надзвичайно цінну роль відіграє сад. Вікна спеціально проєктують, щоб продемонструвати його красу. В Японії навіть є yukimi-mado — вікно для милування снігом.
Таке вікно часто починається від самої підлоги і доходить до середини стіни, відкриваючи оку жителів лише сад.
Де сад, там і інші рослини. Хоч японські кімнати, як правило, мінімалістичні, проте завжди десь притаяться кілька вазончиків. Навіть, якщо в будинку нема рослин, все одно є їх сліди. Якісь гілки на стіні чи колони зі справжнього стовбура дерева. Ви точно впізнаєте про що я кажу, коли побачите пару десятків таких інтер’єрів.
Тут не можна забути про токоному - символічне місце - ніша, де розташований сувій - какемоно та квітка.
Що ще ви неодмінно зустрінете у японському будинку, так це дворівневу підлогу у вітальні. Це генкан, де прийнято залишати взуття з вулиці. Це місце має практичне та символічне значення і слугує розмежуванням простору.
Усі меблі часто розміщені дуже низько, а місцями для сидіння слугують подушки або дзайсу - стільці без ніжок. Їх можна часто побачити в комбінації з котацу - дуже незвичним столиком, з якого звисає плед. Під той плед можна сховати ноги та зігрітися. Хоч для не азіатів такі меблі можуть виглядати дико та не зручно, адже небагато з нас провели все життя сидячи та засинаючи на підлозі, проте мені це здається досить милим та затишним.
Якщо казати про решту особливостей, то це зазвичай відкриті напольні полиці (на стіни рідко щось вішається окрім простого декору), та багато додаткового освітлення. На кожне їхнє рішення знайдеться практичне пояснення та історія винекнення, що так чи інакше буде пов’язана з часами, коли на землях Японії процвітали бідність та перенаселення. Такі рішення в інтер’єрі звісно прийдуться по смаку та будуть зручними не для всіх, проте вивчаючи їх неможливо не захоплюватись практичністю та винахідливістю цього народу. Буду рада коментарям та оплескам, якщо довгочит вам сподобався та був корисним)
// Примітка: відредаговано 01.06.2025, прошу вибачення в тих, хто читав першу версію з купою помилок. Авторку (мене) трохи поплавило під кінець написання, бо робилось це вночі( Усіх обіймаю!
