Хмари…
Дощ та вітер…
Сад…
Сутінь… —
Вечір, а не ранок.
Кухня…
Кава…
Листопад.
Листя в землю барабане.
Листя пада крізь той крап,
Із яким у перехресті
Мапи творять раз у раз —
На вікні химерно креслять.
Вийдеш з хати у плащу
В місто холоду та мряки,
В місто вічного дощу.
Швидко глянеш навкіл…
Заким
Наче купол розімкнеш
Над собою парасолю…
Сирість…
Нудь…
Не місто — треш,
Бруд, занедбаність навколо.
Сплюнеш в думці на той мар,
У нікуди правиш кроки.
Пива взяти у шпіхляр
Зайдеш з дуру, ненароком.
Пиво вип’єш там з горла
Та зпалиш сигарету.
— …Сея осінь сьодні зла… —
Пролепечеться лепета……
