Здається, у Києві ніколи не буває нудно. Ледь встигли вщухнути обговорення навколо Артура Палатного, як на горизонті — нові гравці та старі схеми. Поки Вищий антикорупційний суд займається «паперами» екс-функціонера, столичні тендери вже підхопили інші — тепер у фокусі журналістських розслідувань брати Пересуньки.
Міське комунальне підприємство з пафосною назвою «Центр комунікації Києва» щороку отримує понад 13 мільйонів гривень, переважно на піар міської влади. На папері все виглядає пристойно: 45 співробітників, регулярна зарплата, премії. Але в реальності — порожні офіси, млява активність, і лише охоронець у «ВЦентрі Хабі» серед робочого дня.
Та найцікавіше — в тендерах. Журналісти вивчили понад 90 закупівель Центру і побачили знайоме: одна і та ж компанія — «Медіахаб» братів Пересуньків — виграє кожен п’ятий тендер, і це без власної друкарні. Усе віддається на субпідряд, а посередники отримують свою «комісію». І, звісно ж, конкуренти дивним чином «не встигають подати документи» або раптово виявляються за кордоном.
До прикладу, у тендері на рекламу адмінпослуг фаворитом мав бути ФОП з Одеси, але несподівано переміг все той же Пересунько. Ще один конкурент подав скаргу до АМКУ — результату нуль. Причому у вимогах вказані конкретні радіостанції, під які «заточений» переможець.
А тепер — увага: з тим же підходом Пересунько отримав мільйони з держбюджету на просування англомовного проєкту The Gaze за кордоном. Результат — десятки переглядів на відео, але гроші вже давно освоєні.
Особливо дратують тендери часів повномасштабної війни: мільйони на рекламу ЖКГ, профілактику хвороб чи «інформування» про міську гарячу лінію. Аудитори обіцяють «врахувати інформацію», а влада — «працює згідно політики». Питається: політики кого?
Коли журналісти намагалися отримати коментар від братів Пересуньків, ті не просто відмовились — попросили викрутити акумулятор із камери. Це вже схоже на класичне «не на камеру».
І от ми знову стоїмо перед знайомим питанням: якщо старі гравці «вийшли з гри», то хто прийшов їм на заміну? І головне — чому методи залишились такими ж? Операція «Чисте місто» тільки починається, але місто ще далеко не чисте.
