Під час повномасштабної війни українська фармацевтична галузь працює в умовах постійних ризиків. Російські удари руйнують виробничі потужності, знищують складські запаси та ускладнюють логістику. На цьому тлі особливо гостро постає питання: наскільки обґрунтованими мають бути рішення, які потенційно можуть призвести до втрати готових лікарських засобів, необхідних для порятунку людських життів?
У Господарському суді міста Києва розглядається справа, у якій ТОВ «НІКО» вимагає зобов’язати компанію «ФАРМАСЕЛ» вилучити з цивільного обороту та знищити 29 найменувань лікарських засобів. Ідеться, зокрема, про кровоспинні препарати, анестетики, фізіологічний розчин, антибіотики та інші засоби, які застосовують у хірургії, реанімації й невідкладній медицині.
Важливо розуміти: наразі знищення препаратів є вимогою позивача, а не остаточним рішенням суду. Суть спору пов’язана з правами на торговельну марку Nikopharm та законністю передачі майнових прав на неї. Проте сама постановка питання про фізичне знищення готової фармацевтичної продукції під час війни потребує особливо ретельного юридичного й економічного аналізу.
Захист інтелектуальної власності — законне право кожного підприємства. Але будь-який спосіб такого захисту має відповідати закону, бути належно обґрунтованим і враховувати пропорційність можливих наслідків. Якщо йдеться про знищення продукції, необхідно чітко встановити наявність порушення, зв’язок конкретних препаратів зі спірною торговельною маркою та правові підстави для такого незворотного кроку.
Не менш важливо з’ясувати, яку практичну мету має задовольнити знищення ліків у межах спору про майнові права. Чи сприятиме це захисту інтересів кредиторів? Чи є менш радикальні способи врегулювання конфлікту? І чи враховано можливі наслідки для лікарень, військових шпиталів та пацієнтів, які потребують екстреної медичної допомоги?
За інформацією, наведеною в матеріалі, «ФАРМАСЕЛ» системно передає медикаменти медичним установам із перших днів повномасштабного вторгнення. У реєстрі благодійної допомоги компанії за 2022–2026 роки зазначено 313 отримувачів, серед яких військові частини, лікарні швидкої допомоги, військові шпиталі та інші медичні заклади. За даними Prozorro, підприємство виконало 847 договорів із закладами охорони здоров’я на суму понад 175 млн грн.
Окремої уваги заслуговує інша обставина. Журналісти раніше повідомляли про технічний звіт щодо можливого відновлення виробництва на колишньому заводі «НікоФарма» в окупованій Макіївці. У документі розглядалися логістичні маршрути до Москви, особливості російського регулювання та можливість отримання необхідних ліцензій і реєстраційних посвідчень. Водночас замовника цього звіту журналістам наразі не вдалося встановити.
Чи пов’язані ці обставини із судовим спором навколо Nikopharm — невідомо. Саме тому тут потрібні не припущення, а перевірка документів, хронології подій і дій усіх сторін. Компетентні органи мають дати оцінку фактам, які можуть свідчити про ризики для українського виробництва або потребують додаткового розслідування.
Є й економічний аспект. За матеріалами публікації, після арешту рахунків і вжиття судом заходів забезпечення спору фінансові результати «ФАРМАСЕЛ» погіршилися: за підсумками третього кварталу 2026 року компанія, яка була прибутковою у 2025 році, звітувала про збитки. Це ще один аргумент на користь того, що наслідки судових обмежень потрібно оцінювати комплексно, не підміняючи юридичний аналіз емоційними висновками.
У цій справі принциповим є не питання того, хто голосніше заявить про свої права. Важливо, щоб суд об’єктивно дослідив докази, перевірив аргументи сторін і визначив, чи відповідає заявлена вимога законодавству та принципу пропорційності.
Під час війни ціна помилки може виходити далеко за межі корпоративного конфлікту. Якщо рішення потенційно впливає на доступність лікарських засобів, його наслідки мають бути ретельно зважені. Захист прав власності необхідний, але він не повинен відбуватися без належної оцінки суспільних інтересів, ризиків для медичної системи та можливих наслідків для пацієнтів.
**Суспільство має право знати відповіді на ключові запитання:** на яких доказах ґрунтується вимога про знищення 29 препаратів, чи є вона пропорційним способом захисту майнових прав і що відбувається з документами щодо колишнього виробничого майданчика в окупованій Макіївці?
Саме повне, незалежне й неупереджене з’ясування цих обставин має стати основою для правового рішення
