Незважаючи на втому на тлі війни, українці продовжують збирати кошти на ті чи інші цілі. Але волонтери вказують на великі складнощі із залученням ресурсів. Як змінилася культура благодійності в Україні?
Чим довше триває війна Росії проти України , тим більше українських громадян відчувають втому та безсилля, констатують соціологи. При цьому регулярність донатів на підтримку України зростає, йдеться у дослідженні Gradus Research, підготовленому до другої річниці вторгнення РФ.
Позитивну тенденцію підтверджує також статистика Monobank, яка є однією з основних платформ акумуляції грошей на благодійність. За даними банківської установи, протягом 2023 року рівень підтримки фондів та волонтерів збільшився більш ніж утричі порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення РФ. Водночас, волонтери вказують на проблему необхідності заохочувати людей жертвувати гроші. Чому так відбувається – розбиралася DW.
Благодійний фонд "Повернися живим", який працює на підтримку сил оборони України з 2014 року, за час своєї роботи акумулював понад 11 мільярдів гривень, з яких понад 10 мільярдів – від початку повномасштабного вторгнення Росії проти України.
Згідно зі звітами "Повернися живим", оприлюдненими на сайті фонду, у перший рік повномасштабного вторгнення (з 24 лютого по 31 грудня) рівень підтримки був більшим ніж на 1,65 мільярда гривень, ніж в аналогічний період 2023-го (близько 3,95) мільярда гривень). У той самий час середня сума донатів другого року повномасштабного вторгнення зросла більш як 10 відсотків.
"Люди стали прагматичнішими"
Незважаючи на сумарне зменшення річної допомоги, заступник директора "Повернися живим" Олег Карпенко у розмові з DW говорить про позитивну тенденцію. Адже, за його словами, 2023 року вдалося перевиконати на 20 відсотків запланований щомісячний план у 300 мільйонів гривень.
З початком повномасштабної війни Росії проти України фонд запровадив практику проектних зборів і відтоді зібрав кошти на понад 25 конкретних цілей, вартість яких сягала сотень мільйонів гривень. Втім, залучати кожну гривню стало дедалі важче, зазначає Карпенко. Допомогла у цьому, зокрема, кооперація із великим бізнесом.
"За минулий рік ми спробували всі можливі методи - проводили аукціони, влаштовували різні заходи, конференції, лекції, продавали особисті речі. І це просто проблема, бо людей важко дивувати більше, ніж до того. Коли минулого разу ми розігрували квартиру, то наступного разу від нас очікують більшого. Люди стали прагматичнішими", - зазначає Карпенко.
Крім того, продовжує заступник директора фонду, людям важлива причетність до допомоги, саме тому багато хто обирає пряму допомогу військовим замість підтримки великих фондів. Також "відтягують" ресурс оголошення нових зборів іншими великими фондами та маленькі збори у соцмережах. Щоправда, у наявності конкуренції є й свої переваги, зазначає Карпенко.
"Раніше ми ніколи не об'єднувалися з якимись великими організаціями, а минулого року провели два великі спільні збори з платформою UNITED24, з Лаченом (Ігор Лаченков - український блогер і волонтер. - Ред.), Monobank. І це історія про єдність і взаємодії", - зазначає заступник директора фонду.
Більш активна підтримка у горі, і в радості
Цей рік, за словами Карпенка, почався для "Повернися живим" важко – за три місяці фонду вдалося зібрати близько 800 мільйонів гривень, що значно менше запланованого понад мільярд (орієнтир – 350 мільйонів грн на місяць). Втім, свідчити про негативну тенденцію рано, адже допомога надходить "хвилями", каже заступник директора фонду. За його словами, сплески активності у підтримці, як правило, спостерігаються в періоди загострення на фронті або на тлі масштабних атак РФ по містах, а також на тлі "незначних перемог України" - наприклад, чергових ударів по ворожій території чи знищення тих чи інших командних пунктів РФ, авіації, кораблів.
Проте зниження рівня надходжень Карпенка пов'язує, зокрема, з розвитком подій усередині країни. "Корупція та заміна головкому, на мою думку, це ті об'єктивні фактори, які впливають на нинішній рівень допомоги. Це впливає на рівень довіри людей та їхню мотивацію", - зазначає він.
Для благодійного фонду "Солом'янські котики", який працює з початку повномасштабної війни РФ і фокусується на тактичній медицині, переливанні крові на догоспітальному етапі та розмінуванні, 2024 навпаки почався активно. Як розповів DW виконавчий директор БФ Андрій Єрофєєв, після влучення осколка російської ракети до будинку в Солом'янському районі Києва в січні фонд запустив новий проект "Згуртовані", в рамках якого приєднався до розбору завалів разом з іншими волонтерськими організаціями та оперативно зібрав майже 290 тисяч гривень на інструменти та матеріали для допомоги постраждалим.
Загалом упродовж 2023 року проекти "Солом'янських котиків" підтримали на суму понад 20 мільйонів гривень, що на дев'ять мільйонів більше, ніж у перший рік російського вторгнення, каже Єрофєєв. Це дозволило зокрема провести безкоштовні тренінги з тактичної медицини для понад 23 тисяч військових за два роки, додає він.
Збільшення рівня допомоги виконавчий директор фонду пов'язує насамперед з диверсифікацією методів залучення пожертв та масштабуванням цілей фонду. "Якщо на початку ми використовували лише один інструмент збору коштів - донати людей, то зараз це і збори під спецпроекти, командні збори, використання краудфандингових платформ, співпраця з міжнародними фондами, гранти для акумуляції коштів. 2023 року також активніше працювали з бізнесом", – розповідає Єрофєєв.
"Рівень підтримки може падати, тому працюємо на випередження"
За його словами, виходячи з розуміння, що згодом рівень підтримки може падати, команда фонду працює на випередження, пробуючи нові інструменти залучення коштів. Крім того, в умовах великої кількості зборів люди обирають, кого підтримати, або ж розбивають суму, яку можуть пожертвувати на різні ініціативи, каже Єрофєєв.
"Чим більше джерел надходження, тим краще ми можемо допомагати військовим, реалізовувати проекти та досягати тих цілей, які перед собою ставимо. Тобто це про органічний розвиток та забезпечення системності роботи", - зазначає він.
З необхідністю вигадувати нові методи залучення коштів стикаються і локальні волонтери, які збирають пожертвування, використовуючи виключно ресурси соціальних мереж. Іноді темпи зборів на банки mono доводиться прискорювати шляхом розіграшів подарунків, організації так званих "естафет" до Instagram чи залученням інших людей до відкриття так званих "дружніх банок", говорить у розмові з DW українка Лейліта Пироженко. Свою волонтерську діяльність дівчина, яка має близько 2,5 тисячі підписників у Instagram, розпочала у червні 2022 року з метою допомоги підрозділу, де служить її брат. Згодом запитів від військових побільшало і лише за 2023 рік волонтеру вдалося акумулювати понад сім мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України.
За досвідом Пироженко, охоче люди підтримують збори на зрозумілі та нагальні потреби, наприклад дрони чи машини, ніж на екіпірування військових, саперські лопати чи запчастини для ремонту авто. Водночас не завжди неочевидні цілі приречені на низький рівень підтримки, зауважує вона. "Рік тому було збирання на наземний дрон-мініровщик. Спочатку люди просто не розуміли, що це за дрон і для чого він. Але коли я пояснила, що це зберігає життя наших військових, то дуже швидко зібрали", - каже волонтер.
За її спостереженнями, темпи зборів уповільнюються в період свят, вихідних днів, натомість прискорюються в період виплат заробітної плати і на тлі посилення обстрілів РФ. Крім того, за словами Пироженка, на рівень підтримки впливає як конкуренція з великими фондами та відомими волонтерами, так і з меншими банками, яких стає тільки більше.
"Якщо людина вже задонатила сьогодні або цього тижня для чоловіка своєї подруги, то вже навряд чи задонатит на мій збір, або підтримає її меншою сумою. Але головне, що люди донатять. Важливо тільки робити це на перевірені збори, бо дуже багато шахраїв. ", - зазначає Пироженко.
Яка ситуація із донатами за кордоном
Для благодійної організації "Синьо-жовтий хрест", яка працює на підтримку України в Німеччині та зібрала за 2022 рік 10,7 млн євро, адвокація є нині не менш важливим напрямом роботи, ніж гуманітарні проекти з фокусом на медицині. Це пов'язано зі зміщенням фокусу уваги іноземців із теми війни в Україні, що призвело до зменшення кількості донорів у 2023 році, говорить у розмові з DW головний виконавчий директор організації Юлія Ченуша.
"У перший рік (повномасштабної війни. – Ред. ) люди за кордоном виявили дуже велику солідарність і з нашого боку не потрібно було додаткових зусиль, щоб залучати донати. На другий рік ми почали вже активніше працювати з фандрайзингом та вибудовувати стратегії", – розповідає Ченуша. За її словами, незважаючи на зменшення кількості пожертвувань, їхні суми у попередньому році збільшилися у зв'язку з тим, що організація почала працювати більш цільовим чином. У планах на цей рік – залучити більше регулярних донорів.
"У перший рік люди донатили, скільки могли і вважали за потрібне. Потім ми почали показувати наші проекти, скільки що коштує, і побачили, що люди донатять конкретно на проекти", - зазначає виконавчий директор організації. Окрім фінансової допомоги, "Синьо-жовтий хрест" підтримують німецькі підприємства, а також прості люди необхідними товарами. Все це разом, а також співпраця з партнерами, дозволило організації відправити в Україну протягом 2023 року 141 фуру допомоги - майже втричі більше, ніж у перший рік російського вторгнення.
Третій рік повномасштабної війни в Україні в умовах інших світових криз та внутрішніх проблем у Європі вимагає від волонтерів "винахідливості" та більшої роботи з пресою та суспільством, визнає вона. "Люди звикають до ситуації, якою б жахливою вона не була. Якщо новина з України тут не осіла або була недостатньо освітлена, робота організації – за допомогою креативних кампаній сколихнути суспільство, донести ці факти, щоб люди знову та знову донатили", – каже Ченуша. .
Вона переконана, що більше європейців нарешті усвідомлюють, що це "війна проти демократії", а допомога Україні - в їхніх інтересах, тим ефективнішою буде підтримка Києва. "Бо коли люди дбають про себе і розуміють, що від цього залежить їхнє майбутнє, ми бачимо також зміну у підході до допомоги", - зазначає волонтер.
