Про зубний біль та вибори, або шило на мило
Якраз перед виборами довелося звернутися до стоматолога. Зубна біль була така, що аж геморой припинив свербіти. Згадалася рідна бабуся, яка на своєму довгому віку зробила короткий висновок, мовляв, якщо вони так болять, то нахолеру вони в роті потрібні. У неї справді було порожньо, лише два зуби, та й ті перед кончиною струхли. Частенько згадую стареньку, особливо, коли хтось розказує анекдот про тещу, якій зять лишив лише пару зубів – одним, щоб відкорковувала йому пиво, інший, щоб постійно болів. Так, не рідко приходить на спомин рідненька… Часто-густо, коли хтось шамкає закордонними мовами…
Так-от стою біля кабінету, не один, нас ціла зграя, таких же замучених зубопротезуванням. Балакаємо… хто може. Звісно, теми політичні – вибори на носі. Майже всі клянуть Порошенка за всіма параметрами, як щирий порохобот, огризаюся. Кажу, якщо він так збагатився на конфетах, навіщо їх купляєте. Щоб потім створювати біля зубного мавзолеєвські черги? Їй богу, до трупа Леніна слабший потік.
Одна, така собі панночка передостанньої свіжості, неначе сказилася. Заголосила на всю поліклініку, мовляв, що ж це коїться – мій онук мене обікрав. До чого тут Порошенко, кажу, він що – має з дробовиком ваше майно стерегти? Вона так на мене зиркнула, що аж ікла перестали боліти. Тут втрутився мужик з підозрілою фізією, було видно, самогон не зміг виконати анестезійну функцію. Каже, я ліпше за Ляшка з вилами проголосую, аніж за баригу. Ну-у звісно, фуражир фуражира здалеку пізнає.
А я – за Зеленського, повідомила пласкогруда дівиця, їй, бачте, подобаються такі мужчини. Я замалим не впав зі стільця. Та тебе, подумалося, Чикотило десятою дорогою обійшов би. Теж мені, Мерилін Монро.
За Бабу Юлю поки-що ніхто не хотів тягти мазу. Дивно… Подав голос опецькуватий пузанько. Дивлячись кудись вбік, втаємничено повідомив, нібито Порох вбив свого рідного брата. Падло, не інакше патрони подавав!.. Присвята Діва Марія і архангел Гаврюша, по яких закутках вони збирають таку інформацію?!
Безперечно, до п’ятого президента претензій вдосталь, але ж із двох бід вибирають легшу. Настрій зіпсовано… Навіть зубний біль не послабила роздратованості. Кинутися під потяг, чи що?.. Ну як можна жити з такими дурноляпами, що міняють шило на мило?!
