Коли людина знає свої справжні достоїнства
Коли людина знає свої справжні достоїнства, вона вже не шукає себе у чужих очах, не боїться здаватися слабкою і не живе в очікуванні схвалення. Вона мовчки діє з повагою до себе і простору навколо, її впевненість не гучна, але глибока, як коріння старого дерева
