У народній традиції свято Покрови припадає на 1 жовтня. Свято це має цілком язичницькі витоки, які з часом отримали нашарування з християнства. Хоч християнське свято має інший зміст, але в народі його сприймають та розуміють саме у первісному смислі.
Україна теріторіально велика і клімат північної і південної частин доволі помітно відрізняється, тому на півдні Покрова вкриває землю листям, а на півночі - може й сніжком першим вкрити, звідси і маємо перше значення назви свята. В цей час вже завершуються аграрні роботи і землю тепер не будуть тривожити до весни, дають їй спокійно вкритися листям і заснути на зиму, поки весняне сонечко її не розбудить. Врожай зібрано, період сватань закінчується і починається час весілль.
Дівчина після одруження вже не могла ходити простоволосою, а пов'язувала голову хусткою чи наміткою. Намітка покривала голову дівчині і та вже мала новий статус - дружини, а хустка ставала ознакою цього. І це ще одне пояснення назви свята Покрови, чи не найголовнішого свята для дівчат.
У цей день старша жінка у родині вішала над вхідними дверима вишитого рушника (який ставав покровою оселі) і просила Покрову про захист оселі.
Чумаки звершували свої мандри та повертались додому, так казали: "прийшла Покрова - сиди, чумаче, вдома".
До цього дня намагались завершити ремонт даху хати, щоб на Покрову хата не залишилась без покрівлі.
Козаки на Січі в цей час обирали гетьмана і просили Покрову допомогти обрати справного очільника.
Багато прикмет супроводжують це свято і початок жовтня загалом:
-Чим сухішим та теплішим є початок жовтня, тим пізніше настане зима.
-Грім у жовтнв - на безсніжну зиму.
-Якщо молодик припаде на дощовий день - весь місяц буде дощовим.
-Дикі гуси на відльоті - кінець бабиному літу.
-Якщо лист з берези чи дуба на Покрову впаде чисто - до легкої зими, а нечисто - до суворої зими.
-На Покрову вітер - весна буде вітряною. Якщо вітер з півдня - зима буде теплою.
