Історія ракети
ВМС США розпочали розробку крилатих ракет морського базування в 1972 році. Ракета "Томагавк" була розроблена спеціаотер для польоту на дозвуковій швидкості та на малій висоті, що ускладнювало б її виявлення на радарах. Вона використовує інерційну систему наведення (ІСН) для наведення, систему TERCOM (Terrain Contour Matching) — систему для порівняння контурів рельєфу для маневрування та електронно-оптичну кореляційну DSMAC (Digital Scene Matching Area Correlator).
У 2016 році ВМС запросили 434 мільйони доларів на модифікацію 245 TLAMS для виконання протикорабельних місій, що дасть їм можливість вражати ворожі кораблі на відстані до 1000 морських миль та продовжить термін їх експлуатації ще мінімум не 10 років. Цей план передбачає модифікацію ракет, які зараз встановлені на крейсерах з керованими ракетами "Тікондерога", есмінцях з керованими ракетами класу "Арлі Берк", ударних підводних човнах (ПЧАРБ) ВМС і чотирьох атомними підводними човнами з балістичними ракетами (ПЧАРБ) класу "Огайо". Ця програма, якщо вона буде профінансована, продовжить програму продовження терміну служби ракет "Томагавк".
"Томагавки" можуть запускатися з понад 140 кораблів і підводних човнів ВМС США, в тому числі з чотирьох переобладнаних підводних човнів класу "Огайо", а також з підводних човнів класу "Астут", "Свіфтсур" і "Трафальгар" Королівських ВМС Великої Британії.
Технічний опис
Структура літального апарата виглядає дещо незвично: вона має форму монопланової конструкції, з кільцеподібним обтічником у передній частині корпусу. Крило згинається і занурюється усередину корпусу, а хвостова частина має крестоподібну форму. Матеріали, використані для створення корпусу, включають міцні алюмінієві сплави та інноваційний графітоепоксидний пластик, який пропускає радіохвилі, тобто він є радіопрозорим. Також у ракеті застосовано спеціальне покриття на поверхні корпусу, крил і стабілізатора для зменшення їх радіолокаційної помітності.
Система наведення
В принципі, ракети Томагавк відрізняються один від одного, в основному, системами наведення та навігації польоту. Далі ми розглянемо більшість модифікацій цих ракет.
Як вже було вказано у розділі вище, ракета використовує три системи наведення та навігаці:
ІСН
TERCOM
DSMAC
Розглянемо траєкторію польоту на прикладі ракети BGM-109A
Траєкторія її польоту виглядає наступним чином:
Варто зазначити, що у ракети Томагавк була ще варіація з наземною пусковою установкою, а також Томагавк застосовувся у якості протикорабельної ракети (ПКР), але варто розглянути саме протикорабельний варіант ракети :)
Противокорабельная ракета Tomahawk BGM-109 B/E
Як можна побачити нижче, ракета має модульну структуру, здійснену за схемою повітряного судна. Фюзеляж з циліндричною головною частиною складається з шести відділень, у яких розміщені активний радарний пошуково-навігаційний блок з обтічником зі скловолокна, система керування, бойова частина, паливний бак, двигун для маршевого руху та система керування механізацією. До останнього відділення приєднується стартовий двигун.
Прискорювач працює приблизно 10-13 секунд, а пуск цієї ракети - гарячий (тобто прискорювач починає працювати ще тоді, коли ракета знаходиться у пусковому контейнері). А після відпрацювання двигуна він відстрілюється в бік за допомогою піропатрон.
Усі відділення виготовлені з алюмінієвого сплаву і мають зміцнені структурні елементи. Для зменшення видимості в інфрачервоному діапазоні корпус і аеродинамічні поверхні покриті спеціальним матеріалом.
На борту є активний радарний пошуково-навігаційний блок, інерціальна навігаційна система, радіовисотомір та блок живлення. Радарний блок може змінювати частоту випромінювання для підвищення стійкості до перешкод, таких як РЕБ. Інерціальна система наведення має цифровий обчислювальний пристрій, автопілот з трьома гіроскопами для вимірювання кутових відхилень та трьома акселерометрами для визначення прискорень. Радіовисотомір має широкий кут покриття і високу роздільну здатність.
