Андрій Єрмак: Україна та НАТО відновлюють архітектуру безпеки Європи - Atlantic Council

Слухаючи світових лідерів, які оголошували про підписання Українського пакту на заходах саміту НАТО з нагоди 75-річчя у конференц-центрі Вальтера Е. Вашингтона, я згадував 13 вересня 2022 року. У той холодний дощовий день ми з Андерсом Фогом Расмуссеном вперше представили концепцію Київського пакту безпеки.

Ідея Президента Зеленського, яку ми з Андерсом почали реалізовувати разом, полягала в тому, що союзники мають забезпечити Україну всім необхідним для перемоги над Росією на полі бою та для стримування подальшої агресії. Пропозиція передбачала ряд заходів, що забезпечують Україні можливість самостійного захисту до її вступу в НАТО.

Зокрема, це включало зобов’язання групи держав-гарантів надати зброю, проводити спільні навчання під прапорами ЄС та НАТО, обмінюватися розвідданими та допомагати у розвитку оборонної промисловості України. Ми стверджували, що зобов’язання у сфері безпеки не є самоціллю, а є перехідною фазою до повноцінного членства України як в Європейському Союзі, так і в НАТО.

Тоді один журналіст запитав, чи вірю я, що ми знайдемо хоча б пів дюжини країн, готових підтримати цю ініціативу. Я відповів рядком з пісні Джона Леннона: «Ви можете сказати, що я мрійник, але я не єдиний». Це виявилося точним прогнозом.

На саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року лідери G7 видали Спільну декларацію підтримки України на основі нашої ініціативи. Інші країни почали приєднуватися незабаром після цього. Незабаром їх число перевищило тридцять. До цього часу вже було укладено кілька двосторонніх угод про безпеку. Робота триває, зараз підписано 23 двосторонні угоди. Разом з нашими союзниками ми розпочали шлях відновлення європейської архітектури безпеки. Ми рішуче налаштовані не відхилятися з нього.

Український пакт, відкритий для інших, став останнім шматком у створенні екосистеми гарантій безпеки для нашої країни. Він розрахований на посилення стійкості України та її здатності захищатися в майбутньому, а також на те, щоб служити мостом на період, коли стаття 5 ще не застосовується. Мені приємно, що це повністю узгоджується з оригінальним проєктом Андерса та моїм. Метафора мосту також закріплена у фінальній декларації саміту НАТО. Це важлива деталь. З 2008 року Україна натрапляла на скляну стіну, намагаючись потрапити до «відкритих дверей» Альянсу, і тепер вона знята.

Заява декларації саміту про незворотний шлях України до НАТО є ще одним вагомим кроком. Протягом минулого року Андерс та я неодноразово підкреслювали: лідери НАТО повинні чітко дати зрозуміти Володимиру Путіну, що його війна є безглуздою, що підтримка України не ослабне і що Україна стане членом НАТО.

Наразі Український пакт має 25 підписів. Його підтримали Сполучені Штати та Канада, дев’ятнадцять європейських країн і Європейський Союз. Японія також є серед підписантів. Це дуже показово, адже Україна є опорою не лише європейської, а й глобальної безпеки.

Вашингтонський саміт продемонстрував, що Альянс більше не може обмежуватися лише євроатлантичним простором, оскільки він прагне ефективно протистояти глобальним викликам і загрозам. Агресивні автократії дедалі більше співпрацюють та набирають форму військово-політичного альянсу. Для всіх демократичних країн це означає одне: Росія не єдина у своїй агресії проти України, і можливість нових конфліктів в інших місцях залежить від здатності Москви досягти успіху. Тому в нашому спільному інтересі зробити все можливе, щоб Україна перемогла у цій війні, і щоб ця перемога була переконливою.

Зазначу, що рішення недавнього саміту НАТО саме спрямовані на це. Варто виділити три ключові моменти. По-перше, інституціоналізація форматів допомоги, які з’явилися спонтанно під час війни. По-друге, посилення оборонних можливостей України та зміцнення потенціалу її оборонно-промислової бази. І по-третє, курс на поглиблення політичної та військової взаємодії України зі структурами НАТО.

Ми щиро вдячні за ці кроки й висловлюємо подяку нашим союзникам, чия непохитна лідерська позиція дозволила нам успішно захищатися, попри часто переважаючі ресурси Росії. Ваша відданість і ваші вибори на основі цінностей зміцнюють шанси нашої спільної перемоги над беззаконним і цинічним ворогом.

На перспективу, необхідно окреслити кілька критичних аспектів. Подальше зміцнення системи протиповітряної оборони України є вкрай важливим. Росія має намір продовжувати тероризувати наше цивільне населення, знищуючи житлові будинки, енергетичні мережі та іншу критичну інфраструктуру. Нещодавні удари по дитячій лікарні Охматдит у Києві, а також по двох іншим медичним закладам ще раз чітко продемонстрували, що для російських військових немає червоних ліній у міжнародному праві та етиці. Тому альтернативи зміцненню повітряного щита над Україною немає.

Одним з ключових компонентів цього повітряного щита будуть літаки F-16. Союзники України пообіцяли доставити першу партію цього літа влітку. Однак я мушу підкреслити, що цього недостатньо. Росіяни хваляться використанням тритонних керованих бомб проти України. Їхні бомбардувальники базуються на аеродромах у прикордонних регіонах Росії. Для нейтралізації цієї загрози нам все ще потрібні можливості дальнього радіуса дії. Простими словами, якщо у вашому районі є осине гніздо, ви можете знищувати ос поодинці з різним успіхом або знищити саме гніздо. Наразі нам доступний лише перший варіант, і навіть він доволі обмежений.

Розв'язання цієї проблеми не лише зменшить кількість жертв, але й підвищить оперативну сумісність українських оборонних сил з НАТО. Ми щиро вітаємо кроки в цьому напрямку, зокрема створення програми NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine).

Ми також надзвичайно вдячні державам-членам за їх конкретні зобов’язання щодо допомоги Україні та за впровадження системи пропорційних внесків, яка забезпечить базове фінансування у 40 мільярдів євро протягом наступного року. Ми очікуємо, що ці кошти будуть витрачені саме на закупівлю зброї, а не на альтернативні форми підтримки, які безумовно також важливі.

Водночас слід зазначити, що це навантаження можна зменшити шляхом вдосконалення механізмів передачі заморожених російських активів Україні. Суміжною проблемою є подальше посилення санкційного тиску як на Росію, так і на партнерів, які дозволяють Москві продовжувати виробництво зброї з мікроелектроніки, виробленої на Заході. Це дало можливість Росії виготовляти той тип ракет, які вдарили по дитячій лікарні Охматдит, використовуючи західні компоненти.

Наші відносини з НАТО завжди були двосторонніми, і ми залишаємося відданими цьому принципу. Ми повністю розуміємо, що одним з провідних факторів євроатлантичної інтеграції України є наша здатність до трансформації. Президент Зеленський та його команда залишаються відданими реформам, спрямованим на зміцнення інституційної стійкості та демократичних процесів у країні.

Зміни тривають попри війну, і вони є незворотними. Ми без вагань і без жодних застережень погоджуємося з тим, що реформи, згадані у фінальній декларації саміту, є надзвичайно важливими для перспектив України. Водночас здоровий глузд підказує, що всі ці зміни матимуть значення тільки в разі, якщо Україна витримає цю війну. Витримає і переможе. Лише сильна, вільна та успішна Україна може бути надійним форпостом демократії в Східній Європі. Всеосяжна та довгострокова допомога Україні — це не благодійність. Це інвестиція в безпечне майбутнє для всієї євроатлантичної спільноти.

Джерело

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Космос Політики
Космос Політики@politikosmos

Новини України та світу

71.7KПрочитань
4Автори
264Читачі
Підтримати
На Друкарні з 1 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Проживання травмуючої події або як відбувається зцілення

    Будь-яке проживання — це процес, який складається із маленьких сходинок, на які ми забираємось одна за одною, можемо падати і скочуватись на попередні або довго стояти на одній і не рухатись ні у якому напрямку.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • У тебе не буде пенсії

    Довгочасне планування штука весела. Особливо в умовах війни. Та хай там як, якщо ти плануєш пережити це все, мало б сенс задуматися про те, яким буде твоє життя років у 60.

    Теми цього довгочиту:

    Політика
  • США повинні готуватися до одночасної війни з Китаєм і Північною Кореєю

    Автори: Маркус Гарлаускас, директ Індо-Тихоокеанської ініціативи з питань безпеки в Центрі стратегії і безпеки ім. Скоукрофта Атлантичної ради, і Метью Креніг, оглядач Foreign Policy, віце-президент і старший директор Центру стратегії і безпеки ім. Скоукрофта Атлантичної ради.

    Теми цього довгочиту:

    Китай

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Проживання травмуючої події або як відбувається зцілення

    Будь-яке проживання — це процес, який складається із маленьких сходинок, на які ми забираємось одна за одною, можемо падати і скочуватись на попередні або довго стояти на одній і не рухатись ні у якому напрямку.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • У тебе не буде пенсії

    Довгочасне планування штука весела. Особливо в умовах війни. Та хай там як, якщо ти плануєш пережити це все, мало б сенс задуматися про те, яким буде твоє життя років у 60.

    Теми цього довгочиту:

    Політика
  • США повинні готуватися до одночасної війни з Китаєм і Північною Кореєю

    Автори: Маркус Гарлаускас, директ Індо-Тихоокеанської ініціативи з питань безпеки в Центрі стратегії і безпеки ім. Скоукрофта Атлантичної ради, і Метью Креніг, оглядач Foreign Policy, віце-президент і старший директор Центру стратегії і безпеки ім. Скоукрофта Атлантичної ради.

    Теми цього довгочиту:

    Китай