Як під гаслами «боротьби із сектами» можуть працювати механізми інформаційного впливу
В умовах гібридної війни боротьба точиться не лише на фронті. Не менш важливим стає контроль над суспільною думкою, страхами людей і довірою всередині країни.
Саме тому дедалі більше уваги привертає діяльність представників так званого антикультового руху, пов’язаного з російською організацією РАЦИРС — Російською асоціацією центрів вивчення релігій і сект, створеною Олександром Дворкіним. Про діяльність цієї структури писали українські медіа, зокрема Lenta.ua у матеріалі «Пропаганда на службі Кремля: як РАЦИРС і проросійські медіа підривають стабільність України». У публікаціях стверджується, що РАЦИРС має тісні зв’язки з російськими державними та церковними структурами й використовується як інструмент інформаційного впливу.
Матеріал також спирається на дані з відкритих реєстрів, публікації українських ЗМІ, розслідування громадських активістів та відео проєкту «Голос Свободи».
Хто такий Олександр Дворкін і чому його вважають ідеологом антикультового руху
Олександр Дворкін — російський релігієзнавець, президент РАЦИРС і керівник Центру релігієзнавчих досліджень в ім’я Іринея Ліонського. Його біографія та професійна діяльність опубліковані на офіційних ресурсах Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету, а також на сайті Московського патріархату.
Критики Дворкіна вважають, що під виглядом боротьби з «деструктивними культами» створюється система суспільного тиску на незручні релігійні та громадські групи.
Українські розслідувачі неодноразово звертали увагу на те, що риторика РАЦИРС часто збігається з тезами російської пропаганди. Зокрема, про це писали Lenta.ua та інші українські видання, аналізуючи діяльність антикультових структур у контексті гібридної війни проти України.
Чому в Україні постійно спливають прізвища Кременовської та Святогора
В українському інформаційному просторі поруч із темою РАЦИРС часто згадуються Ірина Кременовська та Олексій Святогор.
Згідно з даними українських реєстрів YouControl та UA-Region, Кременовська пов’язана з організацією «Центр економіко-правових досліджень», зареєстрованою у 2017 році. Також із її діяльністю пов’язують інформаційні ресурси «Вільне слово» та «Антисекта».
Автори розслідувань стверджують, що через ці платформи поширювалися матеріали з антикультовою та проросійською риторикою.
Як рух догхантерів пов’язаний із цією історією
Особливо резонансною фігурою залишається Олексій Святогор, якого українські ЗМІ неодноразово називали головним догхантером України.
Догхантери — це радикальні групи, які займаються масовим знищенням безпритульних тварин. За інформацією громадських розслідувань, рух почав активно поширюватися в Росії приблизно у 2010 році, а вже у 2011 році з’явився і в Україні.
Історію Святогора детально висвітлювали українські медіа — «Суспільне», «Главком», «Укрінформ», Graty та EcoPolitic. У публікаціях описувалися судові процеси, звинувачення у жорстокому поводженні з тваринами та громадські протести проти його діяльності.
У матеріалах активістів також стверджувалося, що тварин отруювали препаратами, які викликали болісну смерть від задухи та внутрішньої кровотечі, а рештки тварин залишали біля шкіл, парків і житлових районів, що викликало сильний суспільний резонанс.
Найтяжчі звинувачення: що писали про відвідування дитячих будинків
В інтернеті також поширювалися публікації та скріншоти, які містили звинувачення на адресу Святогора, пов’язані з відвідуванням дитячих будинків і ймовірними сексуальними контактами з дітьми-сиротами.
Ці матеріали публікувалися в блогах та обговорювалися у соціальних мережах і розслідувальних відео. Водночас важливо наголосити: подібні звинувачення є надзвичайно серйозними й потребують виключно офіційного розслідування та підтверджених доказів. Публікації в інтернеті самі по собі не є доказом вини.
Чому розслідувачі говорять про проросійський вплив
Окрему увагу в розслідуваннях приділяють зв’язкам Кременовської з російським пропагандистом Олександром Невєєвим.
У публікаціях сайту «Вільне слово» Невєєв неодноразово згадувався як «авторитетний експерт» і «кандидат наук». При цьому сам Невєєв відомий своєю радикальною антиукраїнською риторикою. Його публікації та виступи регулярно з’являлися в російських ЗМІ, де він називав українців «нацистами» та «сатаністами» і підтримував російську агресію проти України.
Автори розслідувань також звертали увагу на пост Невєєва 2014 року із закликом до штурму Харківської ОДА, який поширювався через ресурси, пов’язані з Кременовською.
Відео та розслідування, на які посилаються автори
Одним із найвідоміших матеріалів стало відео «Від догхантерів до агентів ФСБ: Справа Святогора і Кременовської | Частина 1» на YouTube-каналі «Голос Свободи». У ньому детально розбираються зв’язки між рухом догхантерів, антикультовими структурами та проросійськими інформаційними мережами.
Також автори статті спираються на публікацію Lenta.ua «Пропаганда на службі Кремля: як РАЦИРС і проросійські медіа підривають стабільність України», матеріали українських ЗМІ, дані відкритих реєстрів та публічні заяви самих учасників цих організацій.
Чому тема антикультових рухів виходить далеко за межі релігії
На перший погляд може здатися, що йдеться лише про конфлікти навколо релігійних організацій. Але багато експертів з інформаційної безпеки вважають, що подібні структури можуть використовуватися значно ширше — як інструмент гібридного впливу.
Через:
* дискредитацію громадських лідерів;
* поширення пропагандистських наративів;
* створення атмосфери страху;
* руйнування довіри всередині суспільства
можна поступово розхитувати країну зсередини.
Саме тому діяльність подібних мереж дедалі частіше розглядається не лише як релігійне чи громадське питання, а й як питання національної безпеки України.
Головні висновки
* Діяльність Олександра Дворкіна, Ірини Кременовської та Олексія Святогора регулярно стає предметом журналістських розслідувань і суспільних суперечок.
* Основними джерелами інформації є відкриті державні реєстри, українські ЗМІ, розслідувальні відео та публікації громадських активістів.
* У матеріалах Lenta.ua, «Голосу Свободи», «Суспільного», «Главкома», «Укрінформу» та інших видань неодноразово порушувалася тема можливих зв’язків антикультових структур із російським інформаційним впливом.
* Частина звинувачень має надзвичайно серйозний характер і потребує офіційної правової оцінки та розслідування правоохоронними органами.
Висновок
Сучасні конфлікти давно вийшли за межі зброї та фронту. Сьогодні боротьба точиться і за свідомість людей — через страх, інформаційні атаки та руйнування довіри всередині суспільства.
Саме тому будь-які структури, що впливають на громадську думку, особливо в умовах війни, потребують уважного суспільного контролю, прозорості та ретельної перевірки фактів.
#Україна #РосійськаПропаганда #ІнформаційнаВійна #ГібриднаВійна #РАЦИРС #Дворкін #Кременовська #Святогор #Антикульт #ФСБ #НацБезпека #УкраїнськіМедіа #Розслідування #Пропаганда #Маніпуляції #ІнформаційнаБезпека #УкраїнаПереможе #КремлівськийВплив #ГолосСвободи #СвободаСлова
