Автор: Tatarigami_UA
Після кількох днів напружених боїв в районі Авдіївки я вирішив зробити попередній аналіз подій, що відбуваються. Я дивлюся на ширшу картину, прагнучи виявити ключові моделі та помітні ознаки, які можуть допомогти нам краще зрозуміти ситуацію. Цей аналіз охоплюватиме як переваги, так і недоліки на основі обмежених наявних даних.
Масштаби російського штурму Авдіївки підкреслюють їхню рішучість досягти поставлених цілей. Росіяни розгорнули те, що я визначив як щонайменше два механізовані батальйони або дві батальйонно-тактичні групи на основних напрямках атаки, поряд з меншими підрозділами в інших районах, що становить операцію приблизно полкового рівня. Це є суттєвим відходом від менших ротних і взводних тактичних груп, які обидві сторони використовували в останні місяці. Виходячи з інформації з різних джерел, росіяни розгорнули значну кількість підрозділів, задіявши кілька бригад. Однак точну загальну кількість наразі важко визначити.
Одна група наступала з південного заходу Авдіївки, а інша намагалася наступати з північно-східної сторони. Група, що виходила з Красногорівки, спочатку просувалася вперед, захоплюючи оборонні позиції на півночі, а деякі підрозділи вийшли навіть на залізницю. Обидві групи зазнали втрат, але північна група досягла відчутних результатів, насамперед завдяки елементу раптовості та зосередженій вогневій потужності механізованих сил.
Позитивні аспекти.
За консервативною оцінкою нашої групи, заснованою на візуальних доказах, російські війська втратили щонайменше 45 одиниць техніки, переважно танків і БМП (до ранку 12 жовтня). Фактична кількість, ймовірно, більша, оскільки нам бракувало візуальних матеріалів з деяких локацій, особливо південного та південно-західного районів Авдіївки.
Початковий російський наступ не досягнув бажаних результатів. Мова про утримання територій вже за залізничною колією на півночі та захоплення Сєвєрного і Тоненького на півдні. Це суттєво вплинуло б на оперативну ситуацію для України.
Ця операція виглядає насамперед політично мотивованою. Військової доцільності тут мало. Після втрати Пісків і більшої частини Мар'їнки Авдіївка залишається єдиним значним населеним пунктом під контролем України в безпосередній близькості до Донецька. Однак, враховуючи реалії бойових дій, навряд чи найближчим часом Україна розпочне наземний наступ на Донецьк з цього місця. Авдіївка добре укріплена, і росіяни зазнали значних втрат у численних спробах захопити її з 2022 року. Схоже, російська мотивація полягає в забезпеченні значної публічної перемоги до зими, на відміну від обмежених успіхів української армії у звільненні територій 2023 року і втрати Бахмуту.
Попри початкові виклики та елемент раптовості, українські воїни на місцях продемонстрували неабияку стійкість і зуміли зупинити просування механізованих угруповань противника. Це досягнення можна віднести до окремих актів героїзму, майстерності та рішучості утримувати свої позиції.
За сукупністю джерел, включаючи фотографії, відеозаписи з безпілотників та особисті свідчення, російські механізовані підрозділи зазнали значних втрат внаслідок роботи українських дронів, які були поставлені волонтерами та звичайними громадянами. Окрему роль зіграло грамотне мінування місцевості, своєчасне розгорнуті групи ПТРК та, звичайно, артилерія.
Негативні аспекти.
Незважаючи на попередню інформацію про нарощування противника для наступальної операції, атака все ж застала українські сили зненацька, і, схоже, деякі райони були погано підготовлені до такого нападу, що виявило деякі вразливі місця.
Росіяни провели операцію полкового рівня, розгорнувши кілька батальйонів і менші допоміжні сили. Це демонструє їх здатність проводити більш масштабні операції та доступу до необхідних ресурсів.
Їм вдалося пробитися в тил і фланговий район Авдіївки. Хоча це не обов’язково гарантує негайне оточення, це створює небезпечну ситуацію та небажаний розвиток подій. Бахмутська операція також почалася зі значних і, здавалося б, непідйомних втрат для росіян, але після забезпечення контролю над флангами ситуація для українських військ погіршилася. Хоча оперативний контекст інший, ми поки не можемо стверджувати, що ситуація стабільна.
Хоча основна увага зосереджена на втратах росіян, той факт, що вони змогли прорватися та захопити деякі українські позиції на півночі та півдні, говорить про те, що українські сили, ймовірно, також зазнали втрат. На відміну від легко відстежуваних втрат транспортних засобів, оцінка людських втрат складніша.
Висновки.
Ворог активно намагається перехопити стратегічну ініціативу та сформувати суспільне сприйняття на свою користь. Їхньою метою, ймовірно, є досягнення перемог, які потенційно можуть нівелювати або звести нанівець успіхи, досягнуті українською армією на Півдні влітку та восени 2023 року.
Тут чітко простежується головний меседж: «Незалежно від допомоги, наданої Україні Заходом, Росія продовжуватиме просуватися вперед».
Серйозність цього наміру підкреслюється масштабом і відданістю, продемонстрованими в цьому наступі.
Раджу бути обережними, оцінюючи загальну ситуацію. Схоже, що росіяни зосереджують значні сили в районі Авдіївки, потенційно залучаючи більше техніки та особового складу, ніж вони вже втратили, що вказує на їх здатність до подальшого просування.
Незалежні спостерігачі можуть переконатися в цьому, зазначивши, що бій триває без зупинки вже четвертий день. Масштаб втрат противника був значним, але майте на увазі, що це не обов’язково заважає йому досягати своїх цілей. В очах їхнього керівництва потенційні вигоди від цієї масштабної штурмової операції значно перевищують вартість втраченої техніки та людських ресурсів. Така схема пріоритетності стратегічних і оперативних цілей над безпосередніми втратами була послідовною історичною рисою російської та радянської армій.
Майбутній успіх цих зусиль залежатиме від наявності резервів з обох сторін і бажанням залучити додаткові сили до цієї операції.
