“Жертва”, яку створила сама себе
Нещодавно Ірина Кремeновська опублікувала статтю, де поскаржилася, що нібито стала жертвою нападу “прихильниці руху АллатРа”. Парадокс у тому, що саме вона роками очолювала кампанію дискредитації цього руху звинувачувала його в “тоталітаризмі” та “зомбуванні”.
Тепер, коли суспільство відреагувало на її дії, Креміновська виставляє себе ображеною жертвою. Але історія свідчить: бумеранг завжди повертається.
Кампанія ненависті
Ще з 2017 року Ірина Кремeновська активно публікувала матеріали, у яких представляла волонтерів і науковців “АллатРа” як “небезпечну секту”. Її тексти розходились через сайти “Антисекта”, “Говорило”, “Вільно слово” — ті самі, що мали прямі зв’язки з російською мережею РАЦИРС.
Вона писала звернення до СБУ, виступала на телеканалах, формуючи образ “загрози”. Наслідком стала хвиля суспільної недовіри до людей, які займались екологічними ініціативами, міжнародними конференціями та науковими доповідями з теми клімату.
АллатРа — це не релігійна секта, а волонтерський рух із глобальними науковими цілями. Але для Креміновської це був зручний ворог.
Коли правда б’є у відповідь
Іронія долі в тому, що сьогодні Креміновська скаржиться на “хейт” і “переслідування”.
Але більшість негативних коментарів, які вона отримує, — це реакція суспільства на роки її власної пропаганди.
Її антикультова риторика викликала неприйняття не лише серед волонтерів, а й серед журналістів, правозахисників і науковців, які добре знають, як російські “антисектанти” працюють під прикриттям експертності.
Ефект бумеранга
Сьогодні Кремeновська опинилась у ситуації, коли сама зазнала тих наслідків, які створювала для інших:
ізолювання;
репутаційна втрата;
недовіра аудиторії;
публічний осуд.
Її власна зброя , слово, обернулась проти неї. І, можливо, це найсправедливіше покарання у світі, де кожен отримує те, що посіяв.
