Купа думок просто роїться у голові і так і хоче вилетіти. Але усі ми знаємо, що є “золоті” правила (по типу AIDA) для викладення думок. І вже просто так нібито й не розповіси історію чи опишеш думку…
Проте головною мотивацією почати свій блог (це досі звучить занадто гучно для мене, але менше з тим) була впевненість, що моя думка унікальна. От і перевіримо😅
Отже, я Марія, 20-тична особа, з впевненістю, що я маю призначення. Яке? Без поняття. Я точно хочу бути щасливою і жити у мирі і злагоді з собою, не переживати за завтра через сусідню країну, та насолоджуватись життям.
Також я студентка 4-го курсу ЛНУ та працюю по спеціальності маркетологом та творцем контенту на проєкті “Productive Fish”. Здавалось: “круто навчатись і працювати по спеціальності”. Реальність набагато каверзніша🙃
Я з тих студентів, що ¾ років навчання бачили лиш фото (якщо пощастить) одногрупників у Zoom. Пропускала більшість заходів і можливостей, бо хотіла з’їхати з гуртожитка і тому працювала. Допрацювалась до повномасштабного вторгнення і невизначеності, що буде далі.
У свої 20-ть я не маю бізнесу, особистої квартири чи машини. Але я працюю на проєкті, що мене надихає та мотивує розвиватись, вдячна ЗСУ за можливість піти на каву з подругою та зранку займатись йогою з котиком.
Моя головна ціль на 2024 рік - почати вести блог і робити те, що так давно відкладала у ящик “на майбутнє”. І цей пост слугує першим кроком до досягнення цілі. Побачимо, що з цього вийде👀
