Дисципліна. Легка у структурі, складна у виконанні. Хоча здавалось, що тут такого складного: прокидатись о 8, мати ранкову рутину, приготувати сніданок і йти працювати. У наших реаліях подразником може стати тривога о 5 ранку і повідомлення про запуски ракет. Саме під час подібної тривоги цього тижня, я вперше підловила себе на питанні: “Ну це ж не небезпечна ракета, так?”. Ніби бувають безпечні ракети🫥
І от серед усього хаосу політичної та економічної ситуації з колії мене вибив звичайний університет, а саме початок останнього семестру на бакалавраті. Я не переживала, що може прилетіти ракета, я обдумувала дурний розклад, що мені скинули за день до початку навчання. Ірраціонально, чи не так?
Повертаючись до “дисципліни” — я вважаю, що ми звикли асоціювати її з чимось обов’язковим до виконання і водночас неприємним. А що якщо змінити бачення? Почати ставитись до “дисципліни”, як до переліку дій, що сприятимуть покращенню ситуації та досягненні мети (звучить дуже загально і завуальовано).
Тепер давайте розглянемо це чітко на прикладі з життя:
Опція 1. Прокидатись о 8, виконувати ранкову рутину, і сідати до роботи, бо так роблять в естетичних відео в Інстраграмі.
Опція 2. Прокидатись о 8, виконувати ранкову рутину, і сідати до роботи, бо це допоможе швидше прокидатись, мати більше часу на себе зранку перед роботою.
Як на мене, опція 2 більш привабливіша, та й як мотивація спрацює на довготривалішу перспективу.
До того, існує багато подразників (внутрішніх і зовнішніх), яких ми не можемо передбачити, тому наша задача визначити свою внутрішню мотивацію. Адже саме вона буде вас пушити протягом усього шляху. Почніть зі зміни формулювання — замініть “мені треба” на “я хочу”.
Повернуся до свого прикладу, лиш перефразую:
Опція 1. Мені треба встати зранку раніше, щоб усе встигнути.
Опція 2. Я хочу встати зранку раніше, щоб поступово прокинутись і приділити собі час.
Забіжу на перед, опція 1 діяла буквально 3 дні, допоки я просто не “зірвалась” і почала спати до 10. При цьому, щоб не сталось — ви можете повернутись до свого марафону, а не спринту.
Отже, до будь чого, що викликає негативні почуття, можна змінити ставлення. І так, навіть до русі: замість того, щоб їх проклинати — закиньте пару гривень на перший же збір (я для цього обрала просто банку Стерненка на дрони, що знайдете, та продовжуйте жити. І є ще багато думок, якими хочеться поділитись, що я буду робити щотижня, вибудовуючи при цьому свою дисципліну по відношенню до блогу. Будьте собою та робіть себе щасливими!
