Біотехнологічна галузь Китаю стає потужною силою у сфері досліджень, розробок та виробництва лікарських засобів. Для Сінгапуру її зростання означає появу нової конкуренції, але водночас і можливість зміцнити свою роль як надійного хабу для світової фармацевтичної галузі в рамках стратегії «Китай+1».
Біофармацевтична промисловість Сінгапуру переживає незвичну смугу невдач. У першій половині цього року американський виробник ліків MSD та німецька фармацевтична компанія BioNTech оголосили про плани закрити виробничі лінії або підприємства та скоротити робочі місця на їхній підприємствах у Сингапурі. Крім того, протягом двох кварталів поспіль у секторі фіксується падіння більш ніж на 10% у річному вимірі.
Ці цифри викликали сумніви щодо статусу Сінгапуру як головного центру фармацевтичного виробництва. Сінгапур став базою для понад 60 біофармацевтичних заводів, а вісім із десяти найбільших компаній галузі розмістили тут свої виробничі або науково-дослідні потужності. Минулого року в цьому секторі працювало близько 9 300 осіб, а обсяг виробленої продукції перевищив 15 мільярдів сінгапурських доларів (11,8 мільярда доларів США).
Проте економісти та керівники галузі запевняють, що нещодавній спад не обов'язково свідчить про структурну кризу. Вони вказують на нестабільну природу фармацевтичного виробництва, тривалі інвестиційні цикли та зростаючу роль Китаю у розробці медичних препаратів.
Тарифи — це ризик, але не головна причина
Селена Лінг, головна економістка банку OCBC, зазначила, що загроза введення мит з боку США є реальним середньостроковим ризиком, але навряд чи саме вона пояснює поточне падіння обсягів виробництва в Сінгапурі.
Фабіо Ла Мола, партнер компанії Bain & Company у Сінгапурі, також підкреслив, що важко напряму пов'язати цей спад з американськими тарифами чи іншими політичними змінами. Будь-який ефект від торгової політики проявляється з часом, особливо враховуючи, що деякі тарифні заходи США досі оскаржуються в судах.
Для компаній, що працюють у Сінгапурі, набагато важливішим фактором залишається рентабельність. За словами Ла Моли, вона залежить від інтелектуальної власності, диференціації продукції, якості виробництва та доступу до глобальних ринків. Він також додав, що обсяги фармацевтичного виробництва можуть бути нестабільними, оскільки навіть невелика кількість високовартісних препаратів здатна суттєво вплинути на загальні показники.
Зростаюча перевага Китаю
Більш вагомі трансформації відбуваються у сфері досліджень та розробок (R&D) нових ліків. Китай стає дедалі привабливішим завдяки нижчим витратам, вищій швидкості розробки та величезній базі пацієнтів.
Лю Босян, доцент Національного університету Сінгапуру, зазначив, що розробка одного препарату може коштувати від 1 до 2 мільярдів доларів США, причому близько 90% ліків зазнають невдачі після переходу до першої фази клінічних випробувань.
Нг Чун Пенг із сінгапурської компанії Essex Bio-Technology підкреслив, що витрати на R&D у США приблизно у два-три рази вищі, ніж у Китаї, тоді як у Європі вони вищі в півтора-два рази.
Чжан Пейцін, науковий директор з геномної медицини компанії Cytiva, посилаючись на звіт McKinsey, зазначив, що китайські компанії, які розробляють інноваційні ліки, здатні пройти шлях від ідентифікації мішені до заявок на клінічні випробування у два-три рази швидше, ніж їхні світові конкуренти. У деяких випадках набір пацієнтів у Китаї також відбувається у два-п'ять разів швидше, а клінічні витрати на одного пацієнта значно нижчі, ніж у США та Європі.
Ці переваги змушують компанії переглядати організацію своїх операційних процесів. Наприклад, Essex Bio-Technology має команди розробників у Китаї, Сінгапурі, США та Великій Британії. А сінгапурська компанія UltraGreen.ai, акції якої котируються на біржі, шукає китайських партнерів для розробки та виробництва індоціанінового зеленого — флуоресцентного барвника, що використовується в хірургії.
За словами Чжана, багато сінгапурських біотехнологічних та фармацевтичних компаній дедалі частіше працюють за межами своєї країни, зокрема з китайськими партнерами. Популярною стає модель, за якої головна база залишається в Сінгапурі, тоді як частина досліджень або клінічних випробувань проводиться в Китаї та на інших ринках.
Геополітика може відкрити нові можливості
Зростаюча роль Китаю також перетворилася на геополітичне питання. Сьогодні ця країна є важливим джерелом нових ліків та біотехнологій для американських компаній, що викликає у Вашингтоні гострі дискусії щодо посилення обмежень на співпрацю між біотехнологічними підприємствами США та Китаю.
Якщо геополітична напруженість пошириться на фармацевтичну галузь, Сінгапур може виграти від того, що компанії шукатимуть шляхи диверсифікації своїх операцій, не залишаючи при цьому Азію. Селена Лінг з OCBC зазначає, що деякі фармацевтичні гіганти вже використовують Сінгапур як хаб у рамках стратегії «Китай плюс один» (China+1), щоб зменшити ризики, пов'язані з непередбачуваністю американської політики.
Сінгапур зазвичай не є найдешевшою локацією для виробництва. Його сильні сторони полягають у надійності, бездоганному нормативному регулюванні, якості, передових виробничих технологіях та статусі бізнес-центру з чудовими логістичними зв'язками.
«Сінгапур не завжди може запропонувати найнижчі ціни, але він успішно конкурує завдяки довірі, якості, надійності, високотехнологічному виробництву та взаємопов'язаності екосистеми», — зазначає експерт на прізвище Чжан.
Великі інвестиції тривають
Останні інвестиційні рішення свідчать про те, що компанії не відвернулися від Сінгапуру. У період з 2023 по 2024 рік кілька великих фармацевтичних гігантів анонсували створення нових потужностей, відкриття підприємств або масштабні проєкти з розширення.
У листопаді 2024 року компанія AstraZeneca оголосила про інвестиції в розмірі 1,5 мільярда доларів США у будівництво нового заводу в районі Туас-Саут (Tuas South). Очікується, що підприємство розпочне роботу у 2029 році, забезпечить робочими місцями понад 800 кваліфікованих фахівців і випускатиме кон'югати антитіло-препарат — новітній клас ліків проти раку.
Ана Локателлі (Ana Locatelli), керівниця сінгапурського підрозділу AstraZeneca, підкреслила, що країна залишається надзвичайно привабливою для високотехнологічного виробництва та інновацій. Серед головних переваг вона назвала сприятливе бізнес-середовище, оптимізовану нормативно-правову базу та ефективне державно-приватне партнерство.
Французька фармацевтична компанія Sanofi також відкрила свій завод Modulus вартістю 800 мільйонів сінгапурських доларів у листопаді 2024 року. Його модульна конструкція дозволяє за лічені дні переналаштувати виробництво на випуск іншої вакцини чи біологічного препарату, тоді як раніше на це могли знадобитися тижні або місяці.
Сінгапур також приваблює компанії, які прагнуть розмістити тут не лише виробничі цехи. У 2021 році компанія Hilleman Laboratories перенесла свою глобальну штаб-квартиру з Нью-Делі до Сінгапуру, і тепер керує тут як виробничим заводом, так і науково-дослідним центром (R&D). Генеральний директор Раман Рао (Raman Rao) серед ключових факторів такого рішення назвав урядову підтримку, наявність талановитих науковців, надійний захист інтелектуальної власності та потужну дослідницьку мережу, сформовану навколо агентства A STAR та місцевих університетів.
Боротьба за повноцінну екосистему
Головний виклик для Сінгапуру полягає не просто в залученні нових фабрик. Мета — побудувати комплексну екосистему, здатну супроводжувати медичні препарати від ранніх етапів досліджень до розробки, виробництва та подальшої комерціалізації.
За словами Чжана, Сінгапуру варто посилювати передове виробництво, одночасно розширюючи трансляційні дослідження, розробку процесів та експертизу в галузі біологічних препаратів і новітніх методів лікування. Він також наголосив на потенційній ролі країни як своєрідного мосту між азійськими інноваціями та глобальними ринками.
Доктор Ліза Оой (Lisa Ooi), заступниця виконавчого директора Ради з біомедичних досліджень A STAR, зазначила, що конкурентна перевага Сінгапуру полягає у здатності поєднувати фундаментальну науку з клінічними та комерційними розробками.
Рада економічного розвитку Сінгапуру (Singapore Economic Development Board) активно співпрацює з компаніями задля впровадження штучного інтелекту (ШІ) та автоматизації у виробництво, паралельно розвиваючи місцеві кадри у сфері STEM. В свою чергу, агентство Enterprise Singapore підтримує біотехнологічні фірми, що працюють над новітніми методами лікування, та допомагає їм налагоджувати зв'язки зі світовими фармацевтичними корпораціями.
Нещодавні показники обсягів виробництва є певним тривожним сигналом, проте самі по собі вони не свідчать про занепад фармацевтичної моделі Сінгапуру. Галузь вступає в період, коли цінова конкуренція, науково-дослідний потенціал Китаю, геополітична напруженість та стійкість ланцюгів постачання набувають дедалі більшого значення.
Відповідь Сінгапуру на ці виклики — конкуренція за рахунок факторів, що виходять за межі ціни: надійне регулювання, високотехнологічне виробництво, кваліфіковані кадри та наскрізна біомедична екосистема. Довгострокові позиції країни залежатимуть від того, чи зможе вона й надалі залучати високоцінні інвестиції, одночасно поєднуючи інновації Азії зі світовими ринками.
Джерело — ThinkChina
