Болгарія передумала продавати ядерні реактори Україні. Чому ухвалено таке рішення і чи можливо тепер взагалі добудувати Хмельницьку АЕС?
У Болгарії несподівано заявили про відмову продавати Україні два ядерні реактори російського виробництва, які планували використати для добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС). DW з'ясовувала можливі причини такого рішення.
Аргументи Болгарії
Відмову продавати реактори озвучив віцепрем'єр Болгарії Атанас Зафіров, аргументувавши таке рішення необхідністю розвитку атомної енергетики в Болгарії через глобальне зростання цін на електроенергію.
«Болгарія має як інфраструктуру, так і експертизу для розвитку цього сектора національними силами, а продаж реакторів був би серйозною помилкою», - цитує віцепрем'єра видання Novinite.
Зафіров додав, що це колективне рішення правлячої коаліції. Однак остаточно його ще має затвердити парламент країни. Імовірно, саме тому міністерство енергетики України заявило, що поки що «не отримувало офіційної позиції уряду Болгарії з цього питання».
«Відповідно будь-які коментарі є передчасними», - повідомили DW у відомстві, додавши, що “Україна зацікавлена в придбанні обладнання для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС”.
Раніше в Міненергетики України наполягали: будівництво на Хмельницькій АЕС необхідне, щоб компенсувати втрату потужностей через окупацію Запорізької АЕС росіянами, а закупити реактори в Болгарії «буде в рази дешевше та швидше, ніж будь-яке будівництво АЕС з нуля», оскільки блоки ХАЕС проєктувалися саме під реактори ВВЕР-1000. Президент України Володимир Зеленський також неодноразово підтримував добудову ХАЕС і закупівлю енергоблоків у Болгарії.
У Болгарії набивають ціну?
Україна і Болгарія ще з 2023 року вели переговори про купівлю двох реакторів ВВЕР-1000, які «Росатом» поставив для болгарської АЕС «Белене». Її будівництво у 1990 році було припинено. Влітку 2023 року болгарський парламент дав дозвіл на продаж реакторів, встановивши крайній термін - 13 березня 2025 року. Однак жодних офіційних документів доти підписано не було.
Українська експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна припускає, що продаж не відбувся через зміну урядової коаліції в Болгарії після виборів у жовтні 2024 року.
«Весь минулий рік болгарська опозиція була проти рішення попереднього уряду Болгарії про продаж цих реакторів. Показово, що коли делегація “Енергоатому” у травні 2024 року була в Болгарії, щоб оглянути стан обладнання, то там були протести», - каже вона в розмові з DW.
Схожої думки дотримується голова енергетичного комітету Верховної ради України Андрій Герус.
«У болгарській коаліції є соціалісти. Вони мають досить проросійські погляди. Думаю, їхня позиція вплинула на ситуацію. Цей віцепрем'єр теж від соціалістів», - пояснює він у розмові з DW.
У свою чергу перший заступник голови комітету Верховної ради з питань енергетики Олексій Кучеренко вважає, що заявами Зафірова про небажання продавати реактори, Болгарія грає на підвищення ціни.
«У мене є таке відчуття, що вони зрозуміли, що сьогодні це актуальний товар. І що це вже не 600 мільйонів доларів, а 700, умовно. Тому вони торгуються. Нормально це чи ні? Зрештою, у світі всі торгуються», - сказав він.
Болгарія зацікавлена в центрах обробки даних
Тим часом лідер найбільшої в парламенті Болгарії партії ГЕРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії») Бойко Борисов заявив, що країна має спробувати використати два реактори для реалізації проєкту будівництва центрів обробки даних, разом зі США і Великою Британією, перш ніж домовлятися про їхній продаж Україні.
«Я хочу щось зробити з англійцями, з американцями, бо це буде щось важливе. Якщо вийде, то вийде. Якщо ні - ми їх продамо», - цитує його болгарське інформагентство BTA.
Борисов пояснив, що «представники трьох найбільших міжнародних фондів», які мають великий інтерес до будівництва центрів обробки даних, зв'язалися з Болгарією і попросили зачекати з рішенням продати Україні реактори і спочатку «поговорити з президентом США Дональдом Трампом». За його словами, делегації зі США вже прибули до Болгарії, щоб подивитися на реактори, а про їхній нібито ідеальний стан свідчить зацікавленість України.
Болгарські реактори - єдиний варіант для добудови
Під енергоблоки №3 і №4, які, за даними державної компанії «Енергоатом», завершені на 80 і 25 відсотків відповідно, планували тільки такий тип реакторів, як у Болгарії, зазначає експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
«Оскiльки купувати їх у Росiї, звiсно, ми не будемо, то єдиним варіантом була Болгарiя. Інших джерел постачання таких реакторів немає. Тому доведеться або будувати з нуля, або перебудовувати наявну конструкцію повністю. Ціна буде набагато вищою», - пояснює він у розмові з DW.
Наразі ціни на будівництво з нуля одного енергоблока коливаються від семи до одинадцяти мільярдів доларів, додає Харченко.
Утім, вартість добудови з болгарськими енергоблоками також невідома, оскільки немає оновленого техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), зазначає Кошарна.
«Попереднє ТЕО, розраховане у 2017 році, закладало вартість будівництва у понад 76 мільярдів гривень. Зараз ця сума, очевидно, інша. Щонайменше - 200 мільярдів гривень», - зазначає вона.
Антикорупційний комітет Верховної ради раніше вказував на відсутність аналізу можливості використання інших типів реакторів для будівництва енергоблоків. З іншого боку закупівлю цих реакторів неодноразово критикували експерти через те, що Болгарія не має всіх комплектуючих до них.
Чи варто добудовувати ХАЕС?
Тому рішення Болгарії не продавати реактори є позитивним для України, вважає Кошарна.
«Я сподівалася на це, коли читала про політичні баталії в Болгарії», - каже вона. Зараз не час будувати атомну генерацію, додає експерт.
«За даними “Укренерго”, Україна має дефіцит балансуючих потужностей після того, як розбомбили всі теплові електростанції. Тому потрібно насамперед розвивати газову генерацію та накопичувальні потужності, які мають підключатися тільки в пікове споживання - ранкові та вечірні години», - каже вона.
Після війни, додає Кошарна, на ХАЕС варто будувати з нуля п'ятий і шостий реактори за технологією, наприклад, американської компанії Westinghouse.
«Це буде краще, ніж добудовувати болгарські реактори без генерального підрядника - виробника, яким є “Росатом”», - каже вона.
А найкращим варіантом, на думку Кошарної, було б будівництво малих реакторів замість великих енергоблоків.
«Наприклад, Канада з 10 квітня видала ліцензії на будівництво малого реактора, виведення в експлуатацію якого заплановано у 2029 році. Зараз у світі такий тренд. По-перше, такі реактори сучасніші, вони враховують останні досягнення науки, техніки. У нас є час подивитися, як у Канаді запрацює цей реактор», - розповіла вона.
Також, за словами Кошарної, малі реактори дешевші та більш маневрені, вони мають кращі системи захисту.
«Ті, які планували використовувати, розроблені ще в 70-х роках», - додає пані Ольга.
Зі свого боку Харченко не готовий відповісти на запитання про те, чи варто добудовувати ХАЕС.
«Рішення має бути ухвалено на підставі енергетичної стратегії, якій присвоєно гриф “Для службового користування”. Тому ознайомитися з нею я не можу», - констатує він.
Джерело — DW
