В першій частині ми розглянули поверхневий погляд на економіку та ідеологічні погляди на неї. В цей раз я заглиблюсь в більш конкретну тему - держ. компанії та приватні компанії: яка їх різниця, і чому другі в більшості випадків виграють у якості?
Почнімо з головної різниці, хто є власником обох компаній? Цілком логічно, що державною володіє сама держава та приватною певна особа, яка керує своїм бізнесом і платить податки державі. Ключова різниця у підході - власник свого бізнесу думає про те, як зробити свій бізнес максимально ефективним та рентабельним, він думає, як збільшити свій дохід, і з цього виходить, що приватні компанії мають краще обслуговування, вищі заробітні платні для працівників тощо. Що може запропонувати держ. Компанія? Почнімо з того, що у цієї компанії відсутня мета, це є власність держави, її не сильно цікавить доля цієї компанії: чи буде споживач задоволений? Чи буде ця компанія рентабельною? Чи будуть задоволенні працівники цієї компанії своєю заробітною платнею? Також, ця різниця полягає у погляді на ризики, візьмемо до прикладу банкрутство: для приватного бізнесмена банкрутство - це страх, він боїться збанкрутувати, бо це буде означати, що весь його дохід піде в нуль, і він не буде мати бізнес, і саме з цієї причини він постійно покращує його і вдосконалює. Тим часом державна компанія буде просто впевненою в тому, що навіть у разі негативного доходу чи навіть банкрутства - держава все компенсує, бо це ж її власність (а компенсує вона відповідно з ваших податків). І з цього виходить найзрозуміліший висновок: держава не витрачає власні гроші, вона витрачає пограбовані гроші з податків власних громадян на те, щоб її неприбуткова компанія виживала, тим часом як приватний підприємець витрачає власні гроші, рахує кожну копійку, економить і при цьому створює кращі умови ніж у аналогічної держ. Компанії, і саме це є причиною усіх розмов про приватизацію, бо в більшості успішних капіталістичних країнах основу економіки складають приватні підприємства.
На останок, хочу просто привести недалекі для нас приклади з України:
1. Доставка і логістика: Нова пошта vs Укрпошта
Ні для кого не секрет, що послуги Нової пошти краще в десятки разів: вона швидша, вона якісніша, працівники більш привітні та добріші до клієнта, ти можеш отримати свою посилку за 1 день з Харкова до Львова. Укрпошта не може таким похизуватись, єдиний її плюс - вона дешевша, все. А про доходи і варто мовчати, дохід Нової пошти в рік склав 54 млрд гривень за 2025 рік, тим часом як укрпошти всього лиш 8.1 млрд гривень.
2. Енергетика: ДТЕК vs Енергоатом
Енергоатом контролює ~50% ринку енергетики в країні, тим часом як ДТЕК лише 20-25%. Однак якщо подивитись на доходи - дохід енергоатома за 2025 рік склав 254,7 млрд грн., ДТЕК - 292.4 млрд грн. Тобто ми маємо картинку, в якій приватна компанія контролює в два рази менше ринку, але при цьому має дохід більший за державну, яка контролює половину усього ринку держави. Хоча варто зазначити, що частину доходу енергоатома втрачає саме для пільгових тарифів для населення, але це досі не є аргументом проти того, що приватна компанія з меншою часткою на ринку має більший, або приблизно однаковий дохід з державною.
Це, по суті, основні приклади таких компаній, хоча можна ще навести банківську сферу, де гегемоном є ПриватБанк, хоч зараз і державний, але таким він став саме будучи приватною компанією, яку віджала держава, через що досі користується попитом.
Ну а також успішними приватними сферами можна назвати школи, лікарні, будівництво, сфера житлово-комунального господарства. Всі ці категорії значно кращі тоді, коли вони у приватних осіб і саме по тих же причинах, що були сказані вище: конкуренція, небажання втратити клієнта і страх банкрутства.
