Після розбору ідеологій до закінчення другої світової, варто розібрати те, що сталось надалі, і частково ми зачепимо головну тематику каналу - лібертаріанство.
Після закінчення великої світової війни, люди втомились від радикалізму, а всі ідеологічні спрямування почали ставати все більш прагматичними, що призвело до того, що останні декілька десятиліть у нас з'явилась величезна купа серед десятків та сотень різних гілок ідеологій, через що скласти це до купи дуже важко.
Варто також згадати, що соціалістичні та комуністичні ідеї про централізацію влади та урівняловки виявились повністю провальними, через що ця ідеологія фактично зникла з мапи світу, залишивши світ лише з ринковою економікою, що можна частково вважати перемогою лібералів та консерваторів.
Однак варто також зауважити, що чистих ідеологій ставало все дедалі менше: ліберали приймали регулювання та соц. програми, консерватори приймали демократію, а соціал-демократи прийняли ринок. Конфлікти тепер зосередились більше на:
• Свобода чи безпека
• Глобалізм чи локалізм
• Ринок чи регуляція
• Індивід чи колектив
І хоча сучасна політика в сучасному світі більше не виглядає як боротьба окремих ідеологій, все ж в ній залишились винятки, і один з них - це лібертаріанство, яке ми вже згадували в минулій частині, що стало популярним не так давно, і ґрунт цієї ідеології сформувався як раз навколо класичних лібералів (це пояснює складність класифікації класичних теоретиків австрійської школи чи вони ліберали, чи лібертаріанці, адже межа між ними настільки тонка, що трактують її по різному), і суть цієї ідеології це як раз розвинути вільний ринок без регуляції, мінімізувати державу та ліквідації впливу на громадян. Можливо, епоха великих ідеологічних революцій завершилась. Але суперечка між свободою та контролем, ринком та державою, індивідом та колективом - нікуди не зникла. І саме тут починається історія лібертаріанства.