В минулому пості ми розібрали історичну еволюцію політичних еволюцій періоду 1848-1914 рр. Тепер варто розглянути, що ж відбулось після закінчення першої світової, і як вона змінила політичну ситуацію світу.
Почнімо з головного: після першої світової, звичні політичні ідеології на кшталт лібералізму та інших демократичних ідей стали непопулярні та піддавались критиці через тотальну економічну кризу, політичну слабкість та реваншизм держав, що програли першу світову. Це дало змогу радикалам просунути свої позиції, особливо в 1930-их.
Тепер розглянемо хід подій:
🚩 1. В першу чергу, марксистський соціалізм перейшов з теорії у практику. В першу чергу ми будемо дивитись на східну Європу, бо там ці теорії виявились найбільш радикальними (вплодь до революції), і спроб було дві: одна успішна, друга - ні. А саме Радянський союз та Угорщина, так, багато, хто може не знав, але до влади Угорщини після розколу Австро-Угорщини прийшли соціалісти до влади, але після поразки у війні проти всіх сусідів вони відійшли від влади. То ж, по суті, на той момент, єдина найуспішніша спроба створити соціалістичну державу виявилась у СРСР, також ми можемо звернути увагу на Китай, де в ході громадянської війни комуністи змогли відвоювати трохи земель, але в підсумку це було надто мало, і вони візьмуть перевагу лише після закінчення другої світової. Також варто зазначити, що соціалістичні ідеї були популярні і на заході, особливо у Франції та Німеччині, однак ніякі соціалістичні рухи не змогли отримати там влади. Також приділимо уваги тому, що соціал-демократи в цей час повністю відірвались від соціалістів і почали йти по шляху "лібералізації", а згаданий нами анархо-комунізм у минулому пості мав дві спроби: Махно в Україні та анархісти в Іспанії під час громадянської війни, однак жодна з них не домоглась успіху.
⚠️ 2. Поява нового зла: націоналісти та частково консерватори ставали дедалі радикальними, реваншисти в Італії (не дивлячись на перемогу в першій світовій, були незадоволені територіями, які отримали в результаті) та Німеччині почали утворювати нові рухи: фашизм та націонал-соціалізм (нацизм), обидві ідеології йшли в лівий ухил (порівняно з класичними націоналістами) та тоталітаризм, націонал-соціалізм так взагалі, проголошував певну націю пануючою та найкращою серед інших. Фактично, в цей час звичний, класичний націоналізм став дедалі менш популярним серед мас, а любов до нації, культури почала радикалізуватись у щось значно страшніше. Також, варто ще згадати, що націоналізм почав працювати також в колоніях колоніальних держав, там почали зароджуватись антиколоніальні рухи та відділення від імперій, особливо це почало проявлятись в Індії, там націоналізм не переростав у радикальні ідеї, а виключно зосереджувався на шляху до здобування незалежності.
🗽 3. Лібералізм, по суті, єдина політична ідеологія, що поки не зазнала радикальних змін, ми вже згадували, що частина лібералів почала відходити від ідей чистого, свободного ринку, почали підтримувати регуляції ринку та втручання держави, що змушувало їх вліво, ближче до соціал-демократів, які почали навпаки, лібералізуватись. Єдине, що можу сказати ще, то класичний лібералізм як раз стане підґрунтям капіталістичним радикалам (лібертаріанство) після другої світової, які не зрадили свої принципи невтручання держави в економіку, однак про це буде окремий пост, та ми розглянемо це в останньому пості про історію еволюції ідеологій.
☠️ 4. Консерватизм: фатальна помилка еліт. Старі аристократи та консерватори після 1918 року втратили владу і понад усе боялися більшовиків. У спробах захистити капітал та традиції вони пішли на угоду з дияволом та підтримали вчорашніх маргіналів: Муссоліні та Гітлера. Консерватори сподівалися використати радикалів як «щит проти комунізму», але в підсумку, тоталітарні диктатури просто розтоптали їх та підім'яли під себе.
