“Нуль”, “Дно”, “Повний стоп”, “Обнулення” - можна як завгодно назвати цей період життя, але кожна людина на своєму шляху має декілька таких нульових точок. Той самий момент, коли життя стає на стоп і виникає відчуття ніби ти летиш у прірву, не відчуваючи грунту під ногами. Здається, що всі сфери життя почали одночасно руйнуватися як картковий будинок. Ти намагаєшся втриматися, але хвиля життя тебе підхоплює і несе у щось до цього невідоме. Відчуття ніби тебе виштовхали звідусюди і раптово розумієш, що в цьому світі ти залишився один на один з собою.
Душа переживає певний шок і в цей момент природно виникає питання “чому?” і “за що?”, а в грудях відчуття нестачі дихання. В такі періоди ні рідні, ні близькі не допомагають, бо душа переживає щось значно глибше і особисте.
Для чого людині такі шокові стани, чому потрібно відчути повне обнулення, спустошення і кризу?
Душі приходять на Землю з різних цивілізаційних систем, зоряних просторів і світів. У кожної душі є свій первинний дім. Земля ж є школою, простором дуальності та гри в життя через тінь. Щоб ця гра була можливою, тінь допомагає душі забути Божественне світло і звідки вона прийшла. Без механізму забуття грати в різні кармічні ролі неможливо. Як і неможливо отримати жодного досвіду в дуальному світі. Тобто душа свідомо приймає життя без Божественного світла і тому в тілі людини слабше відчуває голос серця. В цей момент розум та его починає активно розквітати.
Его ж в свою чергу прагне задоволення, радості, комфорту, розваг, миттєвого здійснення бажань і щоб життя приносило суцільну насолоду. Ніби нічого поганого в цьому немає, але саме тут виникає головна пастка. Коли людина постійно отримує задоволення своїх потреб, розвиток душі часто зупиняється. Те, за чим душа втілювалася на Землю, вона не отримує. Бо его завжди хоче більше. У нього ніколи не буває режиму балансу і йому завжди чогось недостатньо.
Людина починає концентруватися на розвитку інтелекту, зовнішності, соціальному статусі та досягненнях. Але душа в цей момент залишається ніби на паузі, бо голос серця не працює. Людина занурюється в ці ролі настільки глибоко, що починає вважати їх своєю справжньою суттю.
Але ми не прийшли в дуальний світ навічно. В глибині нашого існування завдання у всіх одне - повернутися додому, до Божественного світла. І механізмом цього повернення є обнулення і криза.
Такі стани спонукають людину зазирнути у власне серце і почати чути його голос. Адже серце - це вхідні двері до пам’яті душі і розкриття Божественної свідомості.
Нульовий стан проходять абсолютно всі. Незалежно від статусу, професії, посади або ролі, яку людина виконує в цьому житті і взагалі чи має вона свідомий зв’язок з Богом чи ні.
Коли руйнуються звичні опори, его починає замовкати і людина автоматично згадує про Бога. Навіть якщо до цього була далека від усього, що з Ним пов’язано. Гнів, плач, звинувачення, запитання або просто мовчання і погляд в небо вже є розмовою з Богом.
Обнулення допомагає людині побачити де вона відхилилась від своєї програми і занадто глибоко занурилась в гру, яка вже не приносить розвитку душі. Коли енергія занурення і забуття стає надто масовою, приходять і масові трансформації, що охоплюють великі спільноти людей, країни та всю Планету.
Це легко помітити в соціальних мережах. Коли трапляються складні або критичні події, люди починають писати коментарі зі словами вдячності Богу, звертаються до Нього, просять підтримки, моляться, шукають опору у вищій силі. Але коли життя спокійне і передбачуване, ці слова майже зникають з простору.
Вислів “я більше ніколи не буду таким, як був раніше” дуже точно відображає суть таких процесів.
Саме тому період обнулення має таку глибоку роль. В цей момент з людини ніби знімається весь шар того, що закривало її внутрішню суть. В процесі життя шари один за одним розчиняються і душа знову починає відчувати зв’язок з Джерелом.
Як все працює на енергетичному рівні?
Тіло людини взаємодіє зі світом через систему чакр. Саме чакри є провідниками енергій, що допомагають будувати стосунки, проявляти себе в соціумі, відчувати безпеку, любов, силу та сенс існування.
Під час життя ми навантажуємо чакрові центри темними програмами 3D світу і тому приходить час, коли ці програми повинні бути відрізані від життя. Це як кандали, що зупиняють пробудження і ріст душі. Тому коли приходить точка нуль, починається своєрідна перепрошивка всієї системи з самої нижньої чакри. Відбувається глибока перебудова енергосистеми людини.
Це можна порівняти з тим як ми оновлюємо телефон. Поки телефон працює без перезавантаження, нове оновлення не може встановитися. У якийсь момент пристрій потрібно повністю вимкнути. На певний час зупиняється життя цього телефону і лише після цього запускається нова система.
Подібний процес відбувається з людиною. Точка нуль - це момент повного перезавантаження. В цей період старі програми поступово відмирають. Те, що раніше формувало життя людини, її реакції, страхи, звички, прив’язаності, спосіб існування більше не може працювати так, як раніше. Відбувається енергетичне відрізання від старих енергій. Часто це досить болючі випробування, але болючі вони тому, що накопичили досить багато темних енергій, що утримують душу від зростання.
Коли старі програми від’єднуються, а старі ролі перестають працювати, людина починає бачити себе справжню. Душа згадує Божественне світло, звідки прийшла і яке завдання має втілити на Планеті.
АDAлія. Духовний провідник вищих вимірів.
