У духовних традиціях світу існують різні підходи до духовних імен, однак всі вони мають спільну основу: вони розглядають духовне ім’я як те, що пов’язує людину з Абсолютом, допомагає їй проходити земний шлях та слугує духовною опорою і захистом у щільному матеріальному світі.
Явище, коли ми бачимо знайомий образ на шпалерах, дереві чи хмарах — має назву — парейдолія.
Досить довгий час програми 3D-світу орієнтували свідомість людей розділяти матеріальне та духовне життя. Матеріальне почало сприйматися як відокремлене життя від Бога та накопичення матеріальних благ, що сприяло розквіту людського его.
Думаю всі вже бачили новину: «Anthropic у політиці використання відтепер забороняє «тривалу та безглузду жорстоку поведінку» щодо Claude. Це стосується випадків, коли користувач знову і знову жорстоко ставиться до моделі без жодної мети.»
Протягом життя кожна людина хоч раз відчувала внутрішній неспокій, коли розуміла, що вчинила гріх по відношенню до іншої людини, живої істоти, навколишнього світу чи до самої себе.
Тема прогнозів та передбачень є однією з тих тем, де постійно виникає безліч суперечок і скептичного ставлення. Основна причина - люди не до кінця розуміють як це працює, тому всіх майстрів езотерики називають шарлатанами)).
Як часто ми задаємо собі питання: “Звідки у мене ці думки? Чому в моїй голові з’являються сценарії, страхи та образи, які мене іноді лякають?”.
Життя людини в дуальному світі завжди розгортається між двома ключовими точками - народженням та смертю. З позиції людини ми звикли їх називати “дата народження” та “дата смерті”. Але з позиції душі ці точки більш природно називати як “дата втілення” та “дата виходу з тіла”.
Коли говорять про керівників нового часу, люди не до кінця розуміють про що йде мова. В чому принципова різниця між керівниками старої системи та тими, хто приходить зараз і кого простір починає виводити на керівні посади?
Уявіть собі момент. Корабель. Не наш - їхній. Той, що перетинав світлові роки, долав гравітаційні ями, несучи в собі делегацію з іншого світу. Корабель, який ми чекали з дитинства, з перших фантастичних романів, з кожної ночі, проведеної під зоряним небом з думкою: «А що, якщо?»
Скільки б не говорив про Ісуса Христа завжди буде мало и все буде здаватися неповним. Адже неможливо повноцінно описати Того, хто став фундаментом твого духовного шляху.
Коли людина вперше чує слово “егрегор”, в неї автоматично виникає асоціація з релігійною течією або з чимось негативним, таємним та закритим. Але насправді егрегор є значно ширшим і глибшим явищем.
“Нуль”, “Дно”, “Повний стоп”, “Обнулення” - можна як завгодно назвати цей період життя, але кожна людина на своєму шляху має декілька таких нульових точок. Той самий момент, коли життя стає на стоп і виникає відчуття ніби ти летиш у прірву, не відчуваючи грунту під ногами.
Найважливіше, що потрібно усвідомлювати, що родина не належить нам як власність. Вона є тимчасовим простором взаємодії душ, що прийшли очистити певні кармічні програми, прожити досвід і допомогти одне одному згадати світло.
Коли ми говоримо “батьки, діти, родина”, у більшості випадків у нас починають виникати щирі почуття любові, теплоти, затишку, цінностей. Найбільший страх душі - це страх втратити близьких. Бо в цьому світі сім’я для людей є одним із найважливіших факторів існування та сенсу життя
Ми з дитинства знаємо, що кожна душа має ангелів і вони нас оберігають. Але в більшості ми не до кінця розуміємо як вони працюють, для чого вони потрібні та яку роль в житті людини виконують.
Спочатку нагадаємо собі базову істину. Земля - планета дуальності, яка знаходиться в стані переходу на рівень райських планет. Поки триває перехід, Вона ще продовжує бути в дуальних станах і балансувати рух між світлом та тінню, високими і низькими частотами.
Один з ключових текстів німецької літератури, есей діалог про те, як ми втратили грацію через набуття свідомості. Згідно з ним, досконала грація дається або тому, хто не має свідомості зовсім (ляльці), або тому, чия свідомість нескінченна (Богу). Що ж залишається людині?
В цій темі можна було б обмежитися одним реченням але час, в якому ми живемо потребує більшого її розгортання.
Тема, яка прийшла для розкриття від мого Потоку, іде зі мною поруч з самого дитинства.
Провідник вищих вимірів
Перетин мистецтва й психології
