Я знаю, що на цю тему говорило чимало людей, була велика кількість прогнозів, теорій та догадок. Проте, я теж вирішив висловити свою не експертну думку.
Отже, як всі ми з вами знаємо кожна держава рано чи пізно приходить до свого завершення. Це відбувається з багатьох причин, до прикладу: соціальних, економічних, політичних, тощо. Зазвичай, вони всі переплетені між собою і безпосередньо впливають один на одного. Важливою у цій темі є також історія. Щодо росії, то ця країна буквально за одне століття змінили три державні утворення. Такі різкі зміни, втрати території, суттєво впливають на населення, на їх свідомість та історичну пам’ять.
У цьому довгочиті я спробую з огляду на це спрогнозувати на подальше майбутнє цієї проблемної держави.
Початися хоче з того, що росія не є федерацією. Так офіційно вона федеративна, але на ділі цього немає. Вся повнота влади сконцентрована у кремлі, так само як і за часів союзу, та в Петербурзі за часів імперії. Вона представляє собою застарілий тип управління і являється своєрідною постімперією. Вона навіть гірше, адже виступає у вигляді диктатури. І якщо імперію об’єдунував імператорський рід, віра у богообраного царя, а совок віра у комунізм, то тут єдиної ідеї нема. Тому, рф активно шукає ці об’єднавчі речі або як кажуть у них “скрєпи”. І здається це у них виходить, чи ні?
Я гадаю ні. Ці “скрєпи” які утворює росія орієнтовані на руских, вони створені для них у першу чергу. Всіх інших вони просто хочуть підігнати під це поняття, тобто вислів “всє ми рускіє” перетворити на реальність. Це класична імперська методика, яка могла б спрацювати давно, але не зараз. Тепер є сформовані народи, нації і просто ігнорувати цей фактор неможливо. Але поки, що це працює. Русифікація є досить успішною, а влада у одних руках, придушує інші погляди та ідеї, і знову таки успішно.
Отже, соціальні передумови помітні. Рускіє намагаються максимально зросійщити все населення рф. Вони по суті самі мріють про свою національну країну, де всі рускіє і це легко можна зробити, але для цього потрібно відпустити певні території, а цього вони робити не хочуть. Це є головною проблемою. Здається, що якщо була справжня федерація це б вирішилося, але на мою думку ні. При справжній федерації у різних народів буде більше автономії, будуть курси на відродження власних мов та культур, а у деяких будуть стояти і питання незалежності. Та й самі рускіє втратять своє панівне становище, а для їх імперської культури це неприпустимо.
Отже, авторитарний режим і століття русифікації тримають це все під чітким контролем. Тут можуть зіграти роль інші чинники. А саме політичні та економічні.
З економікою проблеми були давно. Авторитарність росії, як і в імперії, висмоктує всі ресурси з регіонів у центр. При такій системі активно розквітає корупція, ускладнюється ведення бізнесу, закриваються очі на численні порушення, тощо. Такі дії аж ніяк не задовольняють жителі цих регіонів. Проте, центральна влада стримує невдоволення, а фінансовий стан в регіонах поки, що є терпимим.
Щодо політичного аспекту, то на місця всі чітко керуються з центру, з простих причин, їм це вигідно. Їх поставили на ці посади та надали можливість гарно “заробляти”. В замін просять тільки одне, вірність центру. І допоки це вигідно, умовні Кадирови, будуть йому вірні.
Але, постійне погіршення економічного становища, відставання від країн Заходу, зростаючий авторитаризм, обмеження прав та свобод у такій країні є досить небезпечними. Тому, застосовується класична модель пропаганди, зовнішні вороги, що хочуть нас захопити, а ми тільки стаємо сильніше та перемагаємо, звичайно завдяки вождю. Такі темпи привили нас до 2022 року. 24 лютого, дата що стала страшною, як для України так і для росії.
Війна проти України породила велику, ні величезну, кількість проблем для керівництва рф. Спочатку економічні труднощі, точніше санкції, як проти всієї росії так і проте конкретних осіб. Поки це здається не суттєвим, але з часом це дасть ефект (напевно уже дає).Також, з урахуванням невдач і поразок утворюються політичні протиріччя. Яскравим прикладом є заколот Прігожина, мало того, що він відбувся, так і ніхто не поніс за це відповідальності. Все це відчутно б’є по центральній владі. А в такій країні, де є умовний Кадиров, це дуже небезпечно. Місцеві царьки бачать це все і при такому продовженні війни, ускладненню економічного становища, санкцій проти центральних та місцевих еліт, утворюється зручне підґрунтя для сепаратиських чи революційних рухів.
Тут злий жарт з росією знову грає її авторитарність. Ніхто не любить коли ним керують, особливо, якщо ця людей теж має певну владу в руках та амбіції. А коли ти бачиш, що більш вигідно або самому керувати, або змінити чи захопити владу, маючи при цьому невдоволене населення, то для росії це дає ще більш сумні перспективи.
Що ж, з усього сказаного вище хочеться підбити підсумки. За 20 століття росія зазнала численних змін, які призводили до розпаду і втрати території. Всі вони були результатом численних проблем, що назріли в цих суспільствах. Сучасно росія стикається з чимось подібним. Велика та багато національна держава, яка намагається свою федеративність перетворити на унітарність. Вона хоче стати національною державою, але не хоче втрачати території де проживають інші нації. Це створює велику кількість проблем в країні. Вона являє собою авторитарну модель управління, де регіони повинні кормити центр. При цьому економічний стан стає дедалі гіршим, прав та свобод стає дедалі менше. А як вишенька на цьому гнилому торті стає війна, яка тільки робить ці проблеми гостріше і гостріше. Які ж подальші перспективи?
Сценарії розпаду рф безліч, хочу виокремити декілька, як на мене одні з основних.
Перший - це певний успіх рф у війні, якщо їй це вдасться то це може показати, що влада в росії ще тримається, що не дивлячись на всі невдачі, вона все таки добилася хоч чогось. Це позитивно вплине на населення та еліти, але не точно не вирішить ті проблеми, які принесла ця війна. Можливо це трохи відсуне розпад рф, а можливо навіть ніяк на це не вплине.
Другий - це довге затягування війни. Якщо війна буде продовжуватись в таких темпах, можливо з певним зниженням активності, то це буде катастрофою для росії. Кожен день війни для росії породжує більше проблем. Невдоволення росте, невдачі тривають, все це немов лавина, яка стає все більше і більше.
Третій - це поразка. Це стане неймовірними ударом. Всі, просто всі верстви населення будуть ставити питання, а навіщо це було? Ці втрати, ці труднощі, які війна утворила. Важко сказати, що буде, але навряд щось позитивне для рф.
Всі ці сценарії є дуже загальними, кожна деталь, кожен момент, може кардинально все змінити, тому це тільки для прикладу.
Можна сказати, що навіть переворот, чи просто смерть Путіна, це уже загроза розпаду, тому навіть похід Прігожина, міг потенційно стати початком громадянської війни, яка в свою чергу могла призвести до нього. Також, варто врахувати зовнішні чинники. Інші країни не дуже зацікавлені у цьому розпаді, з багатьох причин, головною певно є ядерна. Це те ж може суттєво вплинути на процеси.
Отже, варіантів розпаду рф купа, привід може буль який, це може статись будь коли, а ми навіть не встигнемо зрозуміти. Але заперечити неможливо, рф стрімко іде до цього. Її політика русифікації, її авторитаризм, придушення всіх хто хоч якось не задовільняє владу, її економічне, активно занепадаюче, становище, тощо. Це все веде рф до одного, розпаду. Як саме він відбудеться та коли, сказати неможливо, але ми з вами надіємось на краще.
