Переклад статті Marton Dunai, Valentina Romei “Why Hungary’s lavish family subsidies failed to spur a baby boom” у Financial Times здійснений для PolitКраїни.
33-річна Джулія Шарле скористалася одними з найщедріших у світі програмами підтримки народження дітей.
Оскільки угорська мати та її чоловік мали трьох дітей, вони отримали понад €80000 грантів і позик від уряду, зокрема грант у розмірі €6000 на купівлю нового мінівена Renault Scenic — достатньо великого, щоб вмістити всіх.
Ці кошти також включали кредит у розмірі €25000, який супроводжував народження її другої дитини у 2019 році. Знижки на цей кредит зросли, коли вона народила ще одну дитину; четверта дитина могла б погасити решту суми, але цьому не судилося статися. “Ми хотіли четверту… але нам рекомендували цього не робити з медичних причин. Ми — релігійна сім’я і сприйняли це дуже важко”.
Вона сказала, що ці гроші допомогли забезпечити більшу безпеку для сімей. “Це не обов’язок держави, але у довгій перспективі це інтерес держави, щоб народження дітей стало вартим уваги”.
Сімейні субсидії в Угорщині за правого популістського уряду Віктора Орбана, який виступає проти імміграції та підтримує “традиційну” сім’ю, є одними з найбільш щедрих у світі.
Вони включають податкові пільги, які зростають по мірі збільшення кількості дітей — матері чотирьох і більше дітей не платять податок на доходи фізичних осіб — та інші надбавки. Загальні витрати на сімейні субсидії перевищують 5% ВВП, що більш ніж удвічі перевищує витрати Угорщини на оборону.
Субсидії привернули увагу світу в той час, коли уряди багатьох заможних націй намагаються зупинити більш швидке, ніж очікувалося, падіння народжуваності, що створить серйозні проблеми для їхніх економік у найближчі десятиліття.
Джей Ді Венс, напарник експрезидента США і кандидата у президенти від республіканців Дональда Трампа, неодноразово висловлював свою підтримку. Три роки тому, під час передвиборчої кампанії до Сенату США, він сказав: “Віктор Орбан, який, звичайно, є страхом для майже всіх лібералів у мейнстримних американських медіа, реалізував кілька політик, які, на мою думку, є дійсно цікавими”.
“Вони пропонують позики молодим подружжям, які згодом списуються, якщо ці пари залишаються разом і народжують дітей. Чому ми не можемо зробити це тут? Чому ми не можемо сприяти створенню сімей тут, у нашій країні?”
Проте, як би щедро не звучали ці схеми для таких людей, як Шарле — фінансування для якої також включало державний грант і державний кредит на житло на загальну суму €50000 на просторий новозбудований будинок — стає дедалі зрозуміліше, що їхній вплив на народжуваність в Угорщині має певні межі.
Коли пандемія Covid-19 і подальша економічна криза охопили Європу, народжуваність там вирівнялася. Зниження кількості жінок у віці 20 і 30 років протягом декількох поколінь призводило до сповільнення народжуваності.
З рекордно низького рівня 1.23 дитини на жінку в 2011 році коефіцієнт народжуваності в країні зріс до 1.59 у 2020 році, але в останні роки він вирівнявся приблизно до 1.5. У першому півріччі цього року коефіцієнт народжуваності становив 1.36 дитини на жінку, що є найнижчим показником за останнє десятиліття, повідомила державна служба статистики KSH.
У червні народжуваність впала до рекордного місячного мінімуму — заледве 6000 дітей у 10-мільйонній країні, або приблизно вдвічі менше, ніж покоління тому, свідчать дані KSH.
Однією з причин того, чому ці заходи не призвели до більш значного зростання, на думку дослідників, було те, що вони не були спрямовані на людей, які перебувають у скрутному фінансовому становищі.
Вольфґанґ Лутц, засновник і директор Центру демографії і глобального людського капіталу імені Вітґенштайна у Відні, сказав, що зростання сумарного коефіцієнта народжуваності в Угорщині перед останнім спадом “було зумовлене насамперед змінами віку народження дітей з уповільненням раніше сильного відкладання народження дітей”.
Будапешт продовжує підштовхувати жінок народжувати більше дітей, раніше, і в межах традиційної гетеросексуальної сім’ї. Але, як і багато інших країн, він виявляє, що набагато легше переконати одну когорту жінок народжувати дітей у більш ранньому віці, ніж домогтися тривалого зростання народжуваності.
Програми, спрямовані на збільшення народжуваності, перебувають під пильною увагою, оскільки в десятках країн світу падіння народжуваності відбувається навіть швидше, ніж прогнозували демографи. У всьому світі рівень народжуваності знизився з 5.3 дітей на жінку в 1960-х роках до 2.3; за даними ООН, більше половини всіх країн мають рівень народжуваності нижче 2.1 на жінку — рівня, необхідного для підтримання постійної кількості населення без міграції.
В Угорщині демографи та багато жінок скептично ставляться до ефективності — і справедливості — міксу державної підтримки сімей, яка здебільшого приносить користь середньому класу.
“Не будьте смішними. Ця система не є справедливою”, — сказала Агнес, мати трьох дітей, яка взяла коротку відпустку на угорському озері Балатон з суворим бюджетом, що не передбачав жодних ресторанних страв чи пляжних іграшок.
За її словами, її доходу перукарки не вистачало ні на що, окрім нейнеобхіднішого. Вона сказала, що про четверту дитину не могло бути й мови, які б стимули не існували — навіть повне звільнення від податків.
“Податкові пільги та дешеві кредити мають сенс для людей, які мають достатній стабільний дохід, щоб мати якусь вигоду”, — каже Агнес. “Я? Я працюю як підприємець і сплачую податки на бізнес, а не податки на доходи”.
“Я заробляю недостатньо, щоб побудувати будинок і скористатися пільговим кредитом. У мене ніколи не було нової машини і, мабуть, ніколи не буде. Так що не змушуйте мене починати”.
Балаш Капітані, демограф державного управління статистики, заявив на конференції у червні, що огляд тисяч одержувачів субсидій показав, що субсидії збільшили розрив між бідними і заможними сім’ями.
“Ці програми підтримки змінили всю систему субсидування сімей, яка тепер націлена на найбільш заможних людей і збільшує нерівність, що є, мабуть, першим випадком у світі серед подібних програм”, — сказав він в презентації, яку бачило Financial Times. “Це, ймовірно, побічний ефект, а не початковий намір викривленого перерозподілу”.
Шарле каже, що фінансові вигоди не були причиною того, що вони з чоловіком, який зараз виплачує їхні кредити, хотіли мати багато дітей.
Тим не менш, уряд Орбана, який перебуває при владі з 2010 року, продовжує витрачати кошти на цю політику і може суттєво її розширити. Він розглядає можливість розширення довічного імунітету від податку на доходи, який наразі надається матерям з чотирма і більше дітьми.
“Ми розширимо цю програму для тих, хто має трьох дітей”, — сказав Орбан на демографічному форумі минулого року. “Я просто чекаю, коли міністр фінансів поступиться”. Таке розширення може збільшити щорічну вартість звільнення від податків у €100 млн у кілька разів, кажуть економісти.
Орбан виступає проти масової імміграції у Європу, яка, як він побоюється, змінить соціальний і культурний склад континенту. Його широко звинувачували у відвертому расизмі після того, як у 2022 році він заявив, що “ми не хочемо стати народами змішаної раси”.
Натомість Орбан зробив народжуваність наріжним каменем своєї політичної платформи. Минулого року керівник його апарату похвалився, що навіть попри те, що населення Угорщини продовжує скорочуватися, 160000 дітей не з’явилися б на світ між 2011 і 2021 роками без цієї програми.
Законопроєкт був значимим. З 2019 року нещодавно запроваджені програми, такі як авто- та житлові кредити, коштували понад €10 млрд. Це дало економічний ефект: наприклад, збільшилися обсяги будівництва та ремонту житла, кажуть економісти.
Але за іронією долі, хоча правляча партія Фідес сподівалася, що субсидії створять більш заможний і лояльний середній клас, це вдалось лише частково. Міська, освічена молодь отримала вигоду, але тим часом типовий виборець Фідесу став старшим, більш сільським і менш освіченим.
“Ми можемо похвалитися програмою, але наші виборці в іншому місці”, — сказала людина, знайома з політичною стратегією уряду. Водночас авторитарний поворот та економічна стагнація за часів правління Орбана стали причиною “відтоку мізків” назовні.
Значний спротив викликала також ідеологія, що супроводжує програму, яка пропагує "традиційну" сім'ю і позиціонує народження дитини як кінцеву мету для жінки. Це призвело до зворотної реакції, особливо з боку міських лібералів.
"Вони ставляться до тебе як до машини для народження дітей, доки ти більше не зможеш робити дітей”, — сказала Анна Мелокко, журналістка, яка написала про своє рішення не мати дітей.
Мелокко виросла, мріючи про велику родину, але передумала у віці 29 років після того, як їй поставили діагноз біполярного розладу, побоюючись, що вона стане неадекватною матір'ю. Деякі з її партнерів хотіли, щоб вона створила сім'ю, але зараз, у 44 роки, вона не відчуває жодного тиску.
"Вони сказали нам, що країна належить тим, хто наповнює її дітьми", — сказала вона, цитуючи праве гасло. "Ну, це не я. Це об'єктивізовані жінки. Ось, візьми гроші, йди розмножуйся... Але ніхто не думав про долю дітей, які народилися таким чином".
Автори PolitКраїни можуть не погоджуватися з тезами, представленими у перекладах, які публікуються на каналі для розуміння дискусії на ту чи іншу тему в основних світових виданнях.
