Чорна пʼятниця: як не натрапити на фейкові магазини, фішинг і фальшиві знижки
Чорна пʼятниця у 2026 році припадає на 27 листопада, а Кіберпонеділок — на 30 листопада. Проте українські й закордонні магазини запускають розпродажі заздалегідь, і фактично сезон знижок триває весь листопад. Разом із покупцями активізуються й шахраї: фейкові магазини, підробні домени відомих брендів, SMS «від служби доставки» та знижки, яких насправді немає.
Нижче — як розпізнати основні схеми, перевірити магазин перед оплатою і що робити, якщо гроші вже відправлено шахраям.
Головне
Перед Чорною пʼятницею масово реєструють шахрайські домени: за даними Check Point, у 2025 році шкідливим виявився кожен 11-й новий домен на цю тему.
Головні ознаки фейкового магазину — щойно зареєстрований домен, ціни значно нижчі за ринкові, лише передоплата на картку.
Адресу незнайомого магазину можна перевірити сканером CyberCalm: він покаже вік домену, попередження Google і схожість на підробку бренду.
SMS про «затриману посилку» з посиланням — типовий фішинг: статус доставки варто перевіряти лише в застосунку перевізника.
Якщо гроші вже відправлено шахраям, діяти треба негайно: заблокувати картку, звернутися до банку й поліції.
Чому під час розпродажів шахраїв більше
Розпродажі — ідеальне прикриття: покупці готові до великих знижок, поспішають і менше перевіряють сайти. Check Point Research у звіті за листопад 2025 року зафіксувала, що у жовтні зʼявилося 158 нових доменів, повʼязаних із Чорною пʼятницею, — на 93% більше, ніж у середньому за місяць того року. За перші десять днів листопада таких доменів зареєстрували понад 330, і кожен 11-й із них виявився шкідливим.
Ще одна тенденція — підробка великих маркетплейсів. Серед нових доменів зі згадкою Amazon, AliExpress чи Alibaba загрозу становив кожен 25-й. Дослідники також знайшли мережу однотипних фейкових магазинів зі «знижками», які посилалися на відомі бренди, зокрема H&M, Mango та Columbia. Детальніше про ці дані — у новині CyberCalm «Шахрайські домени Black Friday: експерти попереджають про різке зростання фейкових сайтів».
Фейкові магазини і підробні домени
Шахрайський магазин часто майже не відрізняється від справжнього: офіційний логотип, якісні фото товарів, знайомий дизайн. Так, підробний сайт кросівок HOKA, який описала Check Point, використовував логотип і фото бренду, а домен для нього зареєстрували 24 жовтня 2025 року — за місяць до розпродажу. Мета таких сайтів — отримати дані картки й облікові записи під час фальшивого оформлення замовлення.
Насторожити мають такі ознаки:
адреса поєднує назву бренду, слова black friday, рік чи назву країни — як-от 2025germanyblackfriday[.]com зі звіту Check Point;
адреса відрізняється від справжньої однією літерою чи доменною зоною — це тайпсквотинг, розрахований на помилку під час введення адреси;
ціни нижчі за ринкові в рази, а таймер на сторінці підганяє з оплатою;
немає контактів, даних про продавця, умов доставки й повернення;
оплата лише переказом на картку або «за реквізитами».
Значок замка в адресному рядку не гарантує безпеки: сертифікат HTTPS безкоштовно отримує будь-який сайт, зокрема шахрайський. Замок означає лише, що зʼєднання зашифроване, але не те, що на іншому боці чесний продавець.
Найнадійніше переходити до магазину не за рекламою чи посиланням із листа, а ввівши адресу вручну або через закладку. Незнайомий сайт варто перевірити сканером безпеки CyberCalm. Він безкоштовно показує, коли зареєстровано домен, чи попереджають про сайт Google і Cloudflare, чи є він у переліку шахрайських сайтів Асоціації «ЄМА» і чи не схожа адреса на підробку відомого магазину. Домен, якому кілька тижнів, — серйозний привід відмовитися від покупки. Водночас сканер не перевіряє чесність продавця, тож відгуки й контакти варто дивитися окремо.
Потренуйтеся: гра «Фей Крамничний» від ЄМА
Тема гри: шахрайські інтернет-магазини (шахрайство з передоплатою).
Шахрайська реклама і сторінки в соцмережах
Значна частина фейкових магазинів живе не на окремих сайтах, а в соцмережах. Кіберполіція попереджає: шахраї копіюють фото й описи справжніх продавців, додають вигадані відгуки та обіцяють «знижки лише сьогодні». Після передоплати продавець зникає, а сторінку видаляють уже за кілька тижнів і створюють нову під іншою назвою.
Перед покупкою через сторінку в соцмережі варто подивитися, коли її створено, скільки на ній публікацій і живих коментарів. Якщо реклама веде на «офіційний магазин» бренду, краще знайти сайт бренду самостійно й порівняти адресу та ціну.
Фішингові SMS і листи «від служби доставки»
У сезон розпродажів майже кожен чекає на посилку, і шахраї цим користуються. Восени 2025 року Нова пошта попереджала про SMS із невідомих номерів із текстом «Вашу посилку затримано через неправильний індекс». Посилання в такому повідомленні нібито веде на підтвердження адреси, а насправді збирає особисті й банківські дані.
Правило просте: статус посилки варто перевіряти лише в застосунку чи на сайті перевізника, ввівши номер накладної вручну. Те саме стосується листів від імені магазинів з «ексклюзивними промокодами» чи проханням «підтвердити замовлення»: справжню акцію можна знайти на сайті магазину без переходу за посиланням.
Фальшиві знижки
Не кожна знижка — шахрайство, але не кожна знижка — справжня. Поширений прийом — підняти ціну за кілька тижнів до розпродажу, а потім «знизити» її до звичайного рівня. Перевірити це допомагає історія цін на агрегаторах на кшталт hotline.ua.
У магазинах Європейського Союзу є додатковий запобіжник: за статтею 6a директиви про зазначення цін продавець мусить вказувати поруч зі знижкою найнижчу ціну за 30 днів до неї. Якщо ця ціна дорівнює «акційній» або нижча за неї, знижка фіктивна. Як це виглядає на практиці і як порахувати реальну вигоду з урахуванням доставки й мита — у статті «Як вигідно купувати онлайн в Україні та за кордоном».
Як платити безпечно
Без переказів на особисту картку. Справжні магазини приймають оплату через платіжну сторінку, Apple Pay чи Google Pay або післяплату. Переказ «на картку менеджера» — головна ознака шахрайства, і повернути такі гроші найважче.
Окрема віртуальна картка. Для онлайн-покупок варто мати окрему віртуальну картку й поповнювати її лише на суму покупки. Навіть якщо дані картки викрадуть, основні кошти залишаться недоступними.
Сервіси, які не передають магазину номер картки. Apple Pay, Google Pay чи PayPal зменшують ризик витоку даних картки з сайту продавця.
Жодних кодів нікому. Коди з SMS чи пуш-повідомлень банку не потрібні ні продавцю, ні «службі доставки», ні «службі безпеки банку».
Що робити, якщо вже потрапили на шахраїв
Що швидше діяти, то більше шансів повернути гроші й захистити рахунки.
Заблокувати картку в застосунку банку або за номером гарячої лінії, вказаним на картці чи офіційному сайті банку.
Звернутися до банку з заявою про шахрайську операцію. Якщо оплата була карткою, варто запитати про процедуру оскарження операції (chargeback): чи вона можлива, залежить від способу оплати й правил платіжної системи.
Зберегти докази: скриншоти сайту чи сторінки продавця, листування, квитанції про оплату, адресу сайту.
Повідомити поліцію: за номером 102 або через кіберполіцію. Банки часто просять підтвердження звернення до поліції.
Змінити паролі, якщо на фішинговому сайті вводилися логін і пароль, і ввімкнути двофакторну автентифікацію там, де вона ще не ввімкнена.
Варто також попередити рідних, особливо старших, про схему, з якою довелося зіткнутися: вони часто стають наступною ціллю тих самих шахраїв.
Читайте такожЯк навчити батьків і літніх родичів кібербезпеці: 8 розмов, які вбережуть від шахраїв
Ця стаття Чорна пʼятниця: як не натрапити на фейкові магазини, фішинг і фальшиві знижки раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар
