речі в яких ти не розумієшся не можуть стати джерелом експертної думки, однак все ж у наступних кількох абзацах спробую викласти своє бачення негативного впливу стигматизації “наркотиків”
Стигматизація — саме те слово з яким у суспільстві до сих пір асоціюються так-звані “наркотики”. Однак актуалізувавши уже наявні та отримавши на заняттях нові знання з кожним разом все більше та більше переконуєшся якою мірою та чому таке ставлення не те що хибне, а підживлює інтерес і робить дану тему хибно сприйнятою, небезпечною та шкідливою для всіх хто думає сами так, лише узагальнюючи та стереотипізуючи. В хардвері це, у свою чергу, просто підживлює нездоровий інтерес, чого можна було б з легкістю уникнути, говоривши, називавши та сприймавши речі такими якими вони по факту є.
Славнозвісне ХХI століття принесло з собою стрімкий розвиток технологій і думка про те, що нашу рудиментну анторпоморфність потрібно редукціонувати до вигляду однополої істоти та прокачати у всіх сенсах цього, тепер уже не претензійного слова, уже не виглядає такою екзальтуючою. А, отже, саме метод експерименту — от що може допомогти нам, і не без використання речовин зміненого стану, свідомості зрозуміти в якому саме вигляді та на скільки потрібно елюмінувати ту людську атавістську природу, замінивши її чимось смарт. Важка проблема свідомості та ШІ має перестати бути виключно теоретичним заголовком на конференціях, а для цього нам потрібно віднести “наркотики” на нову межу вікна Овертона. І це вже не згадуючи про пронизуючи жахом ситуацію з ментальним здоров’ям бувших комбатантів на Батьківщині зараз, яким так потрібне те новаторське рішення, що дійсно реально може щось змінити.
Зашореність і ханжество це те що стримує прогрес, а не звеличує людський біологічний вид, як такий. Культуру споживання можна і потрібно розвивати і тут не йдеться тільки про деприсанти типу алкоголя, якому вже здається достатньо слави(окрім того факту що будь яка доза його є нейротоксичною — саме про цей факт до речі говориться досить мало), я саме про інші класи також, а саме: канабіноїди(по типу маріхуани), галюциногени(LSD, псилоцибін). Однак, звичайно, думаю що мій особистий досвід, а точніше його відсутність можуть з легкістю пояснити межі розвитку нейропластичності, досягнення яких я так з нетерпінням чекаю:).
Не можу також не поділитись ідеєю, що тісно повʼязана з фактом з нейрохімії, про те, що звичайні харчові інгредієнти можуть мати психоактивні властивості(мікродозинг), що, у свою чергу відобразилося у традиційних культурах народів світу, а поділ на етнофармакологічний світ депресантів(світ пшениці, молока..) та стимуляторів(світ рису, сої та..) теж вагомо впливає на нашу природу, бо як встановила популяційна генетика наявність дефектного гену альдегід-дегідрогенази (ALDH2), (що допомагати метаболізувати алкоголь з токсичного стану альдегіду)цей фермент справді відіграє важливу роль у метаболізмі алкоголю. Деякі варіації гену ALDH2, особливо поширені серед східноазійських народів, можуть спричиняти неефективний метаболізм алкоголю, що призводить до накопичення ацетальдегіду, токсичної речовини, що викликає неприємні симптоми. Це, у свою чергу, може впливати на культурні звичаї та навіть на соціальні норми, пов'язані з вживанням алкоголю.
Усе вищесказане залишає більше питань, ніж відповідей, що логічно, особливо коли хибні ідеї стають постулатами і транслюються у суспільстві перманентно і починаючи з плакатів на стінах школи “Cкажи ні наркотикам!” та лише стереотипізуючи тему цілком, ще до появи запитань у молодшому віці.
