
Цвіркун стрибонув у гранчак,
На денці котрого було вино —
Вмить сп”янів
Та завів серенади.
Зітхала цілинна землі,
Ловила звуки травою,
Шукала,
Здіймалась до нього цвітами.
Усесвіт осипав його зірками!
У данок віддав йому
Вічність та вакуум…
— Це багато!!!… —
Скрикнув цвіркун
Та замовк…назавжди.
******А гранчак обернувся у квіточку,
Синій дзвоник,
Що тамує сум у бутоні.
_______________________
Гранчак — огранена склянка, яких у совітські часи валялося скрізь та повсюди, навіть у травах лісосмуг.