Українська Поезія Вірш

Оця вулиця — вхід без виходу...

В кав’ярні загублені містом я та сінь...

Листя спадає в небо,..

Спокій в неспокою...

Так грав скрипаль…натхненно, віртуозно!

В цій війні шизофренічній тихо так сьогодні...

Щось нашіптує мені ця похмура днина...

...коли випадково опиняєся в музеї та невмисно торкаєся до невеличкої статуетки з мармуру…І зринають фантазії…

…А, казали, не літають добрі велети слони...

рання літня зоря в степу...

Пригадалося з дитинства...

Така собі притча про цвіркуна...

По степу вітер вистрибцем ловив та ґавив хмарки...

Оця стежка тонка, початок якої з тунелю туманів

Не кажи мені, що ти вільний…