Щось нашіптує мені
Ця похмура днина
Наче там он, по стіні
Неба половина,
Разом хмари та дощі
Паралельні даху.
Шо над хату — грім тріщить,
Блискавок зигзаги.
Що плазують по землі,
В спаленому саді
Целофанові кулі,
Шурхотять безладно.
Наче хтось тупцює там
Злий з гранатометом
Та брудна його п’ята
Там все топче ментом.
Та що наче від стіни
Кулі відлітають
Хаотично від війни
З неба привітанням…
Та я знаю — то брехня!
То лепета марить
В сподіваннях цього дня
У дива захмарні.
******епЕта (від лепетати) — тут: язик.
