…По степу вітер вистрибцем
Ловив та ґавив хмарки —
Сміялись з нього весело
Всі ельфи у квітках.
Гоготуни аж покотом,
Каталися на спинках
Та по дитячі смішно так
Чаклунно-чарівні
Здригалися, хиталися
Від сміху не утримного
І крильцями, і ніжками
Потішні пустуни.
А потім ці бешкетники,
Ці сміхуни над квітами
Водили в світлій днині
Пухкі ті, легкі хмарки
По синіх небесах —
Від обрію до обрію
У просторі безмежності
Гуртом водили, бавились,
Футболили хмарки.
Дзвонили милозвучно їх
Дзвіночки-балабончики
На кистях, тонких пасиках,
У стрічках та бантах…
І припустився сонячний
У спеку прохолодний,
Такий чудовий дощ!
Аж днина ясносвітлою
Сховалась під вербою,
Замріяно дивилася
В степу як сяє дощ.
І шелест крапель в листі
Їй чувся наче піснею
Та дзвониками ельфів
Усміхнених в квітках…
**************************
Отак мені надумалась,
У дощ в степу привиділась
Щаслива безтурботна
Під небом днина ця.
