Дівчинка маленька сидячи на ліжку,
З татом розмовляє, витирає слізки.
Тату ти приїдеш? Бо у мене свято,
Хочу день народження разом відмічати.
Татку приїзди і без подарунку,
Тільки обніми,поцілуй дочурку.
Тиж нам обіцяв і мені і мамі,
Що тебе відпустять,і ти будеш з нами.
Батько це все чує,і ковтає сльози,
Доню я приїду,жди, обов'язково.
Може запізнюся,чуть пізніше буду,
А в самого серце коле мов від кулі.
Мама заспокоює, дочку обіймає,
Тато наш не може,він нас захищає.
Зараз він боронить землі України,
Ворога здолає і до нас приїде.
І донька чекає, кілька років тата,
Доки в Україні йде війна проклята.
Загасивши свічки,лиш одне бажання,
Тату повернися,ти наше кохання.
Верещако Сергій.
